ВІЗУАЛЬНИЙ ПОВОРОТ ЯК ІНТЕРПРЕТАТИВНА МОДЕЛЬ СЦЕНІЧНОГО СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ У КУЛЬТУРІ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ

Танська, Людмила Вацлавівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Танська, Людмила Вацлавівна
dc.date.accessioned	2022-02-18T11:25:02Z
dc.date.available	2022-02-18T11:25:02Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Танська Л. В. Візуальний поворот як інтерпретативна модель сценічного синтезу мистецтв у культурі ХХ-ХХІ століття // Культура і сучасність. 2021. № 2. С. 63-67.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4065
dc.description	Purpose of the Article. The research is related to the definition of visual and virtual dimensions of the interpretation of fashion activity as a certain communicative scene. The research methodology is to apply a retrospective analysis of visual patterns in the stage space of everyday culture. The scientific novelty of the work is that the scene is perceived by the recipient as an optical phenomenon, has a wide space in which the actor of action or event performs certain communicative acts verbally and optically. The components of this synthesis plastically, gesturally, verbally-dramatically and optically-visually present a whole selection of arts that form a stage synthesis. Drama is verbalized as a plastic behavior, where the action, movements determine the high space of mise-en-scène of the tank, which testifies to both the expressive arts known since ancient Greek chorea and the visual-optical patterns. Thus, in the context of visual rotation, ocular centrism is actualized - trust in the picture. Conclusions. It should be noted that there is an artistic critique of the media, producers, galleries, magazines, that is, a space of unification and adequate representation of various art phenomena is formed. It is not the artists themselves, the actors of the big stage, the producers of the great culture of everyday life who live a full life, but those who create art events, local scenes of the presentation. Visual research tends to eclecticism, which turns into a polymorphic set of discourses, which indicates that you need to find a comfort zone, certain attractions of everyday culture. Without them, the realization of a modern art product is no longer possible. Advertising management, imageology are presented in society as an indirect reality, similar to virtual technology. Imagination as a video presentation becomes a problem of interpretation, a problem of vision. Visual culture tries to rehabilitate the image and determine its meaning without a name, without a name. Such a culture without a name leads to the fact that researchers are beginning to determine only what has a name. Art history describes the relationships between objects, chronological order, movement, formal preferences, and iconographic data. Needless to say, the work of art in this case remains an individual creation, a special source of life, and a social text. The culture of everyday life in the context of visual rotation is simultaneously a text, an image, a stage artifact, a pattern, and a flash image.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи. Дослідження пов’язане з визначенням візуальних та віртуальних вимірів інтерпретації модної діяльності як певної комунікативної сцени. Методологія дослідження полягає в застосуванні ретроспективного аналізу візуальних патернів в сценічному просторі культури повсякдення. Наукова новизна роботи полягає у тому що, сцена сприймається реципієнтом як оптичний феномен, має розгорнутий простір, в якому актор дії або подій здійснює ті чи інші комунікативні акти вербально-оптично. Складові цього синтезу пластично, жестикулятивно, вербально-драматичного і оптично-візуально презентують цілу добірку мистецтв, що утворюють сценічний синтез. Драма вербалізуються як пластична поведінка, де дія, рухи визначають високий простір мізенсценування танку, що свідчить як про експресивні мистецтва, відомі з часів давньогрецької хореї, так й про візуально-оптичні патерни. Так, в контексті візуального повороту актуалізується окуляцентризм - довіра до картинки. Висновки. Варто зазначити, що виникає художня критика мас-медіа, продюсери, галереї, журнали, тобто формується простір уніфікації та адекватної репрезентації різних арт-феноменів. Повноцінним життям живуть не самі художники, актори великої сцени, продуценти великої культури повсякдення, а ті, хто утворює арт-події, локальні сцени презентації. Візуальні дослідження тяжіють до еклектики, яка перетворюється на поліморфний набір дискурсів, що свідчить про те, що потрібно знайти зону комфорту, певні атрактори культури повсякдення. Без них уже не можливе здійснення сучасного арт-продукту. Менеджмент реклами, іміджелогія презентується в соціумі як опосередкована реальність, схожа на віртуальні технології. Імагінація як відео-презентиція стає проблемою інтерпретації, проблемою бачення. Візуальна культура намагається реабілітувати зображення та визначити його сенс без назви, без імені. Така своєрідна культура без імені наштовхується на те, що дослідники починають визначати лише те, що має ім’я. Історія мистецтв описує відносини між об’єктами, хронологічну послідовність, рух, формальні переваги, а також іконографічні дані. Зайве говорити, що твір мистецтва в даному випадку залишається індивідуальним творінням, особливим витоком буття та соціальним текстом. Культура повсякдення в контексті візуального повороту одночасно є текстом, образом, сценічним артефактом, патерном і флеш-іміджем.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	візуальний поворот	uk_UA
dc.subject	інтерпретативна модель	uk_UA
dc.subject	сценічний синтез мистецтв	uk_UA
dc.subject	культура	uk_UA
dc.subject	комунікативна сцена	uk_UA
dc.subject	культура повсякдення	uk_UA
dc.subject	візуальна культура	uk_UA
dc.subject	сценічний синтез культури повсякдення	uk_UA
dc.subject	сценічний синтез	uk_UA
dc.subject	образ	uk_UA
dc.title	ВІЗУАЛЬНИЙ ПОВОРОТ ЯК ІНТЕРПРЕТАТИВНА МОДЕЛЬ СЦЕНІЧНОГО СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ У КУЛЬТУРІ ХХ-ХХІ СТОЛІТТЯ	uk_UA
dc.title.alternative	Visual turn as an interpretive model of stage synthesis of arts in the culture of the XX-XXI century	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA