Короткий опис(реферат):
У статті здійснюється аналіз досліджень камерно-інструментального мистецтва України з
метою класифікації їх типів за хронологічними, проблемними та методологічними критеріями. Методологія.
Застосовано історіографічний, джерелознавчий, аналітичний, типологічний, порівняльний методи дослідження.
Наукова новизна. Надано авторську класифікацію типів досліджень українського камерно-інструментального
мистецтва в аспектах їх хронології, проблематики і методології, що дозволило виявити наявні прогалини, віднайти
та затвердити необхідні критерії подальшого аналізу артефактів камерно-ансамблевої творчості як культурних і есте тичних явищ у їх історико-культурних, семіотичних та інтермедіальних вимірах. Висновки. Камерно-інструментальне
мистецтво є невід’ємною складовою музичної культури України, що стає об’єктом національних, регіональних,
біобібліографічних досліджень у вимірах історичної, культурологічної, філософської, мистецтвознавчої, музикознавчої
проблематики. Аналіз спеціальної літератури виявляє домінування класичних музикознавчих стратегій дослідження
історико-жанрових, стильових та стилістичних аспектів вітчизняної камерно-інструментальної творчості. Незважаючи
на тяжіння музикознавства до залучення інтердисциплінарних можливостей сучасної гуманітаристики та наявність
окремих праць, де поліметодологічні принципи успішно застосовані щодо аналізу музичних феноменів класичного і
некласичного камерно-інструментального мистецтва України, теоретико-методологічний потенціал суміжних наук за лишається недостатньо задіяним. У зв’язку із цим, теоретико-методологічні роздуми виводять науковців на рівень по глибленої культурологічної, естетико-філософської рефлексії у розробці новітніх параметрів дослідження камерно інструментального мистецтва, що передбачає застосування інтегративних підходів на основі синергії наявних музикознавчих традицій та сучасних інтердисциплінарних можливостей наукової інтерпретації "старої" та "нової" музики (зокрема, філософії, естетики та семіотики музики, теорії інтермедіальності, культур-герменевтичного аналізу, когнітивної
інтерпретації). Затвердження цих необхідних критеріїв аналізу музичних артефактів як культурних і естетичних явищ
закладає підвалини новітньої культурологічної доктрини сучасного музикознавства, що веде до осмислення історико культурних, семіотичних та інтермедіальних вимірів камерно-інструментального мистецтва, в контексті універсалістської парадигми постсучасної культури. Відтак, не підлягає сумніву доцільність пошуків системної дослідницької моделі,
що дозволила би сформувати комплексний погляд на розвиток камерно-інструментального мистецтва України
Суть розробки, основні результати:
The purpose. The article analyzes the studies of the Ukrainian chamber art with the aim of classifying their
types according to chronological, problematic and methodological criteria. Methodology. Historiographical, source study,
analytical, typological and comparative methods of research are applied. Scientific novelty. The author's classification
of the types of research of Ukrainian chamber art is presented in terms of their chronology, problems and methodology,
which made it possible to identify existing gaps, to find and approve the necessary criteria for further analysis of artifacts
of chamber creativity as cultural and aesthetic phenomena in their historical, cultural, semiotic and intermediate parame ters. Conclusions. Chamber art is an integral part of the Ukrainian musical culture, which becomes an object of national,
regional, bio-bibliographic research in the aspects of historical, cultural, philosophical, art criticism and musicological
problems. The analysis of the special literature reveals the dominance of classical musicological strategies for studying
historical genre, style and stylistic aspects of Ukrainian chamber creativity. Despite the attraction of musicology to the
interdisciplinary approaches of modern humanitaristics and the existence of some works, where the poly-methodological
principles have been successfully applied to the analysis of musical phenomena of classical and non-classical chamber
art of Ukraine, the theoretical and methodological potential of related sciences is not sufficiently involved. In this regard,
theoretical and methodological studies lead scientists to the level of deep cultural, aesthetic and philosophical reflection and
the development of the newest research parameters for the chamber art, which provide for the application of integration
approaches based on the synergy of musicological traditions and modern interdisciplinary opportunities for scientific interpretation of the "old" and "new" "music (the philosophy, aesthetics and semiotics of music, the theory of intermediality, culture-hermeneutic analysis, cognitive interpretation, etc.). Approbation of these necessary criteria for the analysis of musical
artifacts as cultural and aesthetic phenomena lays the foundation for a new cultural doctrine of modern musicology, which
leads to a comprehension of the historical, cultural, semiotic and intermediate aspects of chamber art in the context of the
universalistic paradigm of postmodern culture. Consequently, the expediency of searching for a system research model that
would allow forming a comprehensive view of the development of the Ukrainian chamber art is unquestionable.