Короткий опис(реферат):
Мета статті полягає в окресленні основних найефективніших мережевих засобів комунікації,
що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в аспекті її гуманістичної місії.
Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових методів, а саме: синтезу,
дедукції, індукції, опису, пояснення. Наукова новизна. У дослідженні схарактеризовано основні
найефективніші цифрові засоби, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки в
аспекті її гуманістичної місії. Авторами наголошується на тому, що саме цифровізація є одним з
основних напрямів модернізації бібліотечної установи, окреслюються її переваги, у той же час,
акцентується увага на неоднозначності впливу цифровізації на суспільство. У дослідженні
репрезентовано рівень продуктивності основних мережевих засобів комунікації в процесі реалізації
соціокультурних завдань бібліотеки з точки зору практиків бібліотечної сфери. Сьогодні
актуалізуються питання трансформації вітчизняної бібліотечної системи, що зумовлене
загальносвітовими тенденціями перетворення класичної бібліотеки на сучасний соціокультурний та
інформаційний інститут нового типу, який був би цікавим для суспільства. Одним з основних
напрямів модернізації бібліотечних послуг є її цифровізація, адже цифрові технології активно
проникають у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства. Висновки. Серед
найефективніших цифрових засобів, що сприяють реалізації соціокультурних завдань бібліотеки,
можна виділити дві групи: по-перше, мережеві засоби комунікації, до яких належать сайти
бібліотек, сторінки в соціальних мережах, бібліотечні блоги, віртуальні виставки, віртуальний огляд
літератури, подкасти, буктрейлери, оцифровані бібліотечні фонди, по-друге, більш традиційні
заходи, під час проведення яких застосовуються цифрові технології.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to outline the main most effective online means of communication that
contribute to the socio-cultural objectives of the library in terms of its humanistic mission. Today the issues
of transformation of the national library system are relevant, which is due to global trends in the
transformation of the classical library into a modern socio-cultural and information institution of a new
type, which would be interesting for society. One of the main directions of modernization of library services
is its digitalization because digital technologies are actively entering all spheres of modern society. The
digital economy sets the vector by which socio-cultural institutions will develop. The methodology is based
on the use of general scientific methods, namely synthesis, deduction, induction, description, and
explanation. Scientific novelty. The study describes the main most effective digital tools that contribute to
the socio-cultural objectives of the library in terms of its humanistic mission. The authors emphasize that
digitalization is one of the main directions of modernization of the library institution, and outline its
advantages while emphasizing the ambiguity of the impact of digitalization on society. The study represents
the level of productivity of the main network means of communication in the implementation of socio-cultural
objectives of the library in terms of library practitioners. Research of socio-cultural activity of the library in
the conditions of its digitalization allows use in the practice of the basic network means of communication
taking into account their productivity. Today libraries are faced with the need to digitize their activities,
which is the focus of public policy in the library field. Conclusions. Among the most effective digital tools
that contribute to the socio-cultural objectives of the library, there are two groups: first, online
communication tools, which include library sites, social media pages, library blogs, virtual exhibitions,
virtual literature reviews, podcasts, book trailers, digitized library holdings, and second, more traditional
events that use digital technology.