Методи аналітико-прогностичних досліджень дипломатичних представництв

Abstract

Мета статті – систематизувати та охарактеризувати методики аналізу інформації та прогностичні методи політичного аналізу, придатні для використання в інформаційно-аналітичній діяльності дипломатичних представництв. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні сукупності наукових методів, а також системного і структурно-функціонального підходів, що дало змогу комплексно розглянути методи аналізу інформації та прогностичні методи політичного аналізу. Наукова новизна одержаних результатів полягає в систематизації та узагальненні методів аналітико-прогностичних досліджень, що можуть використовуватися в інформаційно-аналітичній діяльності дипломатичних представництв. Висновки. Констатовано, що прогноз, особливо політичний, – це складний процес, успішність і точність якого значною мірою залежить від сукупності використовуваних методів аналізу і прогнозування. Прогнозам не властива сталість – вони відрізняється за багатьма критеріями. Наголошено, що через велику кількість чинників впливу політичне прогнозування здійснюється у вигляді варіантів, альтернатив розвитку, які описують вірогідний характер майбутніх подій, процесів, ситуацій. Акцентовано, що чим більш довгостроковим є прогноз, тим більша ймовірність неврахування з різних причин чинників і тенденцій, які не потрапили до вихідних даних у процесі прогнозування. Тому найбільш точними є короткострокові прогнози, отже найбільш точними будуть результати політичного прогнозування. Відзначено, що роль аналітично-прогностичних методів у роботі дипломатичних представництв важко переоцінити: адже, зрештою, аналіз фактів потрібен не сам собою, а заради складання прогнозів можливого розвитку події чи ситуації та інформування про них керівництва держави. У свою чергу прогнози надаються для прийняття керівництвом держави адекватного міжнародно-політичного рішення.