Документ у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року)

Біловус, Леся Іванівна; Гомотюк, Оксана Євгенівна; Лазарович, Микола Васильович

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Біловус, Леся Іванівна
dc.contributor.author	Гомотюк, Оксана Євгенівна
dc.contributor.author	Лазарович, Микола Васильович
dc.date.accessioned	2022-05-30T09:37:20Z
dc.date.available	2022-05-30T09:37:20Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Біловус Л. І., Гомотюк О. Є., Лазарович М. В. Документ у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року) // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2021. № 4. С. 24–31.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4128
dc.description	The purpose of the article is based on the documents, the main trends in the policy of Hetman P. Skoropadsky and his government towards national minorities have been analyzed. Methodology. In terms of preparing the research, methods of analysis, comparison, analogy, generalization, structuring were used. As well as methods of Document Science, Archival Science. The scientific novelty is due to the fact that for the first time analysis was made on the basis of a documentary array of the main policy trends in relation to national minorities of the Hetmanate; the reasons for the repeal of the Law on National-Personal Autonomy and the abolition of national ministries in Russian, Jewish and Polish affairs were clarified. In all the studied documents (Missive Letter to All Ukrainian People, Law on Elections of Provincial and County Zemstvo Councillors, Order on Internal Relations in the Ukrainian Army), the emphasis was made on the loyalty of citizens to the Ukrainian State, not on their ethnic origin, and on the tolerant attitude of the state towards both the national and religious feelings of citizens. Admission to higher educational establishments was also democratic in the Ukrainian state. Based not on ethnic but on territorial-state principles, the Hetmanate did not see the point in the existence of national ministries established by the Ukrainian Central Rada, but there was its general understanding of the national minorities’ needs and, thus, it often responded to their requests. Considerable attention has been paid to the coverage of cultural and educational activities of national minorities. Conclusions. Having analyzed the national policy of the Hetmanateon on the basis of the documents, we found out that despite some uncertainty it was moderate and did not lead to interethnic conflicts. By repealing the Law on National Personal Autonomy and National Ministries in Great Russian, Jewish, and Polish Affairs, Hetman P. Skoropadsky, and his government were guided by the territorial-state principle, according to which all citizens of the state were equal, regardless of their nationality and religion. Meanwhile, there was some sufficient support, including financial one, for the national and cultural revival of national minorities.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи. На основі документів проаналізовано основні тенденції політики гетьмана П. Скоропадського і його уряду стосовно національних меншин. Методологія дослідження: у розвідці використано методи аналізу, порівняння, аналогії, узагальнення, структуризації, а також методи документознавства, архівознавства. Наукова новизна полягає у тому, що вперше здійснено аналіз на основі документного масиву основних тенденцій політики стосовно національних меншин Гетьманату; з’ясовано причини відміни Закону про національно-персональну автономію та скасування національних міністерств у російських, єврейських і польських справах. В усіх досліджуваних документах (Грамоті до всього українського народу, в Законі про вибори губернських і повітових земських гласних, Наказі про внутрішні відносини в Українській армії) наголос було зроблено на лояльності громадян до Української Держави, а не на їх етнічному походженні, толерантному ставленні держави як до національних, так і релігійних почуттів громадян. Демократичним в Українській Державі був також вступ до вищих навчальних закладів. Базуючись не на етнічному, а на територіально-державницькому принципі, Гетьманат не бачив сенсу в існуванні національних міністерств, заснованих свого часу Українською Центральною Радою, однак він загалом із розумінням ставився до потреб національних меншин і нерідко відгукувався на їхні прохання. Значну увагу приділено висвітленню культурно-просвітницької діяльності національних меншин. Висновки. Проаналізована на основі документів національна політика Гетьманату, попри певну невизначеність, була поміркованою і не призводила до міжетнічних конфліктів. Скасовуючи Закон про національно-персональну автономію та національні міністерства у великоруських, єврейських і польських справах, гетьман П. Скоропадський і його уряд керувалися територіально-державницьким принципом, згідно з яким, усі громадяни держави є рівноправними, незалежно від їх національності й віри. При цьому підтримка, в т. ч. фінансова, національно-культурного відродження національних меншин тривала.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	документ	uk_UA
dc.subject	національні меншини	uk_UA
dc.subject	національно-персональна автономія	uk_UA
dc.subject	Гетьманат	uk_UA
dc.subject	права	uk_UA
dc.subject	міжнаціональні відносини	uk_UA
dc.subject	культурно-освітня політика	uk_UA
dc.subject	Скоропадський Павло	uk_UA
dc.subject	Українська держава	uk_UA
dc.title	Документ у контексті дослідження становища національних меншин в українській державі (квітень – грудень 1918 року)	uk_UA
dc.title.alternative	A document in the context of the studying national minorities conditions in the ukrainian state (april – december 1918)	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA