Глобальність людського розвитку в антропоцені: культурологічні та ціннісні виміри

Abstract

Мета роботи: виявити глобальні особливості людського розвитку в добу анторопоцену, яка характеризується тотальним впливом людини на природу і світ в цілому, і яка, своєю чергою, актуалізує проблематику культурно-ціннісних впливів і регулювання, що формує точки перетину людської культури і середовища (світ-екологія, екосеміотика), що перетворюють світ. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні системного підходу, аналітичного методу, синтетичного, культурологічного та аксіологічного, що дозволить комплексно розглянути означену проблематику і сформулювати обґрунтовані висновки. Наукова новизна характеризується тим, що вперше розглянуто проблематику глобальності людського розвитку в антропоцені з позицій культурологічно-ціннісного виміру, що входить до систем відношень природного й соціального середовища, перетвореного і створеного людиною. Це дає змогу осягнути місце і роль культури як глобального чинника у формуванні і трансформуванні цінностей, що визначають магістральні напрями розвитку людської цивілізації. Висновки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що дослідження глобальності людського розвитку в добу антропоцену, яка, вийшовши поза межі суто геолого-екологічних рамок свого розуміння, порушує низку проблем людського розвитку, які мають вирішуватися за допомоги комплексного підходу, зачіпаючи соціальні, культурні, економічні, політичні та інші аспекти буття людства. Поглиблення суперечностей і проблематики, що постали внаслідок різнобічної діяльності людини і які визначаються впливом людства на середовище свого буття, вимагають пошуку новітніх стратегій розв’язання цих суперечностей, перегляду наукових концептів антропоцентризму, гуманізму, ціннісних і світоглядних відношень. Вагоме значення відводиться культурі як цивілізаційному феномену, сформованому внаслідок людської діяльності і який може слугувати чинником розв’язання проблем негативних наслідків діяльності людства. Світові аналітики стверджують про невідворотність перегляду та переосмислення перспектив буття людини в глобалізованому світі, який, на жаль, рухається до нестабільності та конфліктогенності, що зумовлюється загостренням низки чинників як економічного, так і політичного характеру, що може призвести до екзистенційних ризиків і навіть катастроф. Відтак на порядку денному набувають актуальності не лише питання оперативного реагування/втручання у вирішення таких ситуацій, але й вжиття заходів на більш фундаментальному, ціннісному рівні.