dc.contributor.author |
Ліу, Бей |
|
dc.date.accessioned |
2022-06-07T13:41:29Z |
|
dc.date.available |
2022-06-07T13:41:29Z |
|
dc.date.issued |
2022 |
|
dc.identifier.citation |
Ліу Бей. Концерт Й. Брамса для скрипки й оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 1. С. 186-190. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4174 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to study the stylistic phenomenon of proto-neoclassicism in the post-romantic art of
the last third of the XIX century and to recognize those stylistic features in the Brahms Violin Concerto. The
methodological basis of the work is the intonation approach of B. Asafyev's school in Ukraine, which proceeds from
the sacred unity of music and words, giving birth to historical-comparative, hermeneutic, bibliographic research
methods, presented in the works of O. Markova, O. Muravska, O. Roschenko. etc. The scientific novelty of the work is
due to the originality of the problem of proto-neoclassicism in the art of the post-Romantic era, as well as the fact that
for the first time in the musicology of Ukraine and China in this stylistic perspective considered Violin Concerto
J. Brahms. Conclusions. Baroque borrowings, natural for Romanticism, are filled with superpersonal lyricism and
polyphonic texture in the post-romantic space of the second half of the nineteenth century, provoking the genre solution
of parts of the cycle and separation from drama and elaboration in sonata indicators of composition. These features of
the interpretation of the concert can be found in the analyzed work of J. Brahms, which we terminologically distinguish
as the proto-neoclassicism of J. Brahms. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи – дослідження стильового явища протонеокласицизму у постромантичному мистецтві
останньої третини ХІХ сторіччя і розпізнавання тих стильових прикмет у скрипковому Концерті Й. Брамса.
Методологічна основа роботи – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, що виходить із сакральної
єдності музики й слова, народжуючи історично-компаративний, герменевтичний, бібліографічний методи
дослідження, що викладено у працях О. Маркової, О. Муравської, О. Рощенко та ін. Наукова новизна роботи
зумовлена оригінальністю постановки проблеми протонеокласицизму відносно мистецтва постромантичної
доби, а також тим, що вперше в музикознавстві України й Китаю у вказаному стильовому ракурсі розглянуто
скрипковий Концерт Й. Брамса. Висновки. Барокові запозичення, природні для романтизму, наповнюються
надособистісним ліризмом і поліфонізованою фактурою у постромантичному просторі другої половини ХІХ
сторіччя, провокуючи жанрове вирішення частин циклу і відмежування від драматизму й розробленості у
сонатних показниках композиції, що солідаризує із ранньоконцертними формами, затребуваними у
неокласицизмі минулого віку. Ці риси трактування концерту знаходимо в аналізованому творі Й. Брамса, які
термінологічно виділяємо як протонеокласицизм Й. Брамса. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
протонеокласицизм |
uk_UA |
dc.subject |
Брамс Йоганнес |
uk_UA |
dc.subject |
неокласицизм |
uk_UA |
dc.subject |
романтизм |
uk_UA |
dc.subject |
бідермаєр |
uk_UA |
dc.title |
Концерт Й. Брамса для скрипки й оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Concert of J. Brahms for violin and orchestra in the embodiment of the ideas of protoneoclassicism |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |