Концерт Й. Брамса для скрипки й  оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму

Ліу, Бей

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

dc.contributor.author	Ліу, Бей
dc.date.accessioned	2022-06-07T13:41:29Z
dc.date.available	2022-06-07T13:41:29Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Ліу Бей. Концерт Й. Брамса для скрипки й оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 1. С. 186-190.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4174
dc.description	The purpose of the article is to study the stylistic phenomenon of proto-neoclassicism in the post-romantic art of the last third of the XIX century and to recognize those stylistic features in the Brahms Violin Concerto. The methodological basis of the work is the intonation approach of B. Asafyev's school in Ukraine, which proceeds from the sacred unity of music and words, giving birth to historical-comparative, hermeneutic, bibliographic research methods, presented in the works of O. Markova, O. Muravska, O. Roschenko. etc. The scientific novelty of the work is due to the originality of the problem of proto-neoclassicism in the art of the post-Romantic era, as well as the fact that for the first time in the musicology of Ukraine and China in this stylistic perspective considered Violin Concerto J. Brahms. Conclusions. Baroque borrowings, natural for Romanticism, are filled with superpersonal lyricism and polyphonic texture in the post-romantic space of the second half of the nineteenth century, provoking the genre solution of parts of the cycle and separation from drama and elaboration in sonata indicators of composition. These features of the interpretation of the concert can be found in the analyzed work of J. Brahms, which we terminologically distinguish as the proto-neoclassicism of J. Brahms.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи – дослідження стильового явища протонеокласицизму у постромантичному мистецтві останньої третини ХІХ сторіччя і розпізнавання тих стильових прикмет у скрипковому Концерті Й. Брамса. Методологічна основа роботи – інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, що виходить із сакральної єдності музики й слова, народжуючи історично-компаративний, герменевтичний, бібліографічний методи дослідження, що викладено у працях О. Маркової, О. Муравської, О. Рощенко та ін. Наукова новизна роботи зумовлена оригінальністю постановки проблеми протонеокласицизму відносно мистецтва постромантичної доби, а також тим, що вперше в музикознавстві України й Китаю у вказаному стильовому ракурсі розглянуто скрипковий Концерт Й. Брамса. Висновки. Барокові запозичення, природні для романтизму, наповнюються надособистісним ліризмом і поліфонізованою фактурою у постромантичному просторі другої половини ХІХ сторіччя, провокуючи жанрове вирішення частин циклу і відмежування від драматизму й розробленості у сонатних показниках композиції, що солідаризує із ранньоконцертними формами, затребуваними у неокласицизмі минулого віку. Ці риси трактування концерту знаходимо в аналізованому творі Й. Брамса, які термінологічно виділяємо як протонеокласицизм Й. Брамса.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	протонеокласицизм	uk_UA
dc.subject	Брамс Йоганнес	uk_UA
dc.subject	неокласицизм	uk_UA
dc.subject	романтизм	uk_UA
dc.subject	бідермаєр	uk_UA
dc.title	Концерт Й. Брамса для скрипки й оркестру у втіленні ідей протонеокласицизму	uk_UA
dc.title.alternative	Concert of J. Brahms for violin and orchestra in the embodiment of the ideas of protoneoclassicism	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA