Короткий опис(реферат):
Мета роботи – систематизація й узагальнення відомостей щодо історії окремих напрямів музичного
мистецтва в Україні у ХХ столітті. Методологія дослідження. Застосовано загальнонаукові методи
дослідження, аналітичний, типологічний, семантичний та порівняльний аналіз для термінологічного визначення
понятійного апарату історії музичного мистецтва та окреслення його теоретично-мистецтвознавчого
застосування. Наукова новизна полягає у розгляді музичного мистецтва в Україні у ХХ столітті як певної
соціально-культурної спільності. Висновки. У статті розглянута історія окремих напрямів музичного мистецтва
в Україні у ХХ столітті. Встановлено, що на етапі зародження музичного мистецтва в Україні розвивалося
первісне музикування синкретичного характеру. Означений тренд полягав у тому, що музика, танець, пісня й
поезія знаходилися у постійній єдності і супроводжували як церемонії, обряди й ритуали, так і побутове
повсякденне життя. Упродовж ХХ століття українська музика у значній різноманітності жанрів і форм
розповсюджена у нашій країні та за її межами. Українські митці активно освоювали класичні європейські
інструментальні жанри, у т.ч. барокову сюїту, камерну сонату, тріо, квартет, квінтет. Саме у цей час естетика
епохи модерну диктувала звернення до стилістики імпресіонізму, експресіонізму й інших напрямів модерну (в
поєднанні із традиційними жанрами, формами й засобами музичної виразності). Зазначене відповідним чином
позначалося і на сфері музичної освіти. Розвиток української професійної музики пов’язаний з еволюцією
української державності, що лише у XX столітті отримала рушійні сили для становлення. Вказана
державницька динаміка впливала на розвиток української культури (і музичного мистецтва) як комплексної
системи, що необхідна для активного розвитку суспільства України та міжнародного співтовариства загалом.
Говорячи про взаємодію за підсумками ХХ століття інновації й традиції (архаїки) у музичному мистецтві
України, слід вказати, що будь-яка традиція – це інновація у минулому, і будь-яка інновація – це потенційно
традиція у майбутньому. Крім того, важливо, що новатика й архаїка в творчості композитора мають
доповнювати одна одну. Саме через зазначений тренд інновації у музичному мистецтві істотним чином
відрізняються від нововведень у техніці, де повернення до архаїки не може вважатися новаційним розвитком.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to provide systematization and synthesis of data concerning the history of the
separate directions of musical art in Ukraine in the XX century. Methodology. General scientific methods of research,
analytical, typological, semantic, and comparative analysis - are applied to the terminological definition of a conceptual
framework of the history of musical art and justification of its theoretical art criticism application. The scientific
novelty consists in consideration of musical art in Ukraine in the XX century as a certain welfare community.
Conclusions. The article considers the history of certain areas of musical art in Ukraine in the twentieth century. It was
established that at the stage of the emergence of musical art in Ukraine, the initial music of a syncretic nature
developed. This trend consisted in the fact that music, dance, song, and poetry were in constant unity and, accompanied
both ceremonies, rites and rituals, and everyday life. During the twentieth century, Ukrainian music in a significant
variety of genres and forms is widespread in our country and beyond. Ukrainian artists actively mastered classical
European instrumental genres, including the Baroque suite, chamber sonata, trio, quartet, quintet. It was at this time that the aesthetics of the Art Nouveau era dictated an appeal to the style of impressionism, expressionism, and other
directions of Art Nouveau (in association with traditional genres, forms, and means of musical expressiveness). This has
had an appropriate impact on the field of music education. The development of Ukrainian professional music is
associated with the evolution of Ukrainian statehood, which only in the 20th century received the driving forces for
formation. This state dynamics influenced the development of Ukrainian culture (and musical art) as an integrated
system that is necessary for the active development of the society of Ukraine and the international community as a
whole. Speaking about the interaction following the results of the ХХ century of innovations and traditions (archaics) in
the musical art of Ukraine, it should be pointed out that any tradition is an innovation in the past, and any innovation is
potentially a tradition in the future. In addition, it is important that novelty and archaic in the composer's work should
complement each other. It is through this trend that innovations in musical art differ significantly from innovations in
technology, where a return to archaic cannot be considered an innovative development.