Ромео Кастеллуччі – апологет  постдраматичного театру

Буздиган, Тарас Михайлович

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

dc.contributor.author	Буздиган, Тарас Михайлович
dc.date.accessioned	2022-06-22T12:15:34Z
dc.date.available	2022-06-22T12:15:34Z
dc.date.issued	2021
dc.identifier.citation	Буздиган Т. М. Ромео Кастеллуччі – апологет постдраматичного театру // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2021. № 4. С. 214-217.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4237
dc.description	The purpose of the article. To analyze the early performances directed by R. Castellucci, to explore the main features of his directing method, and on the basis of the analysis to identify the characteristics of post-dramatic theater in his work. The methodology applies a textual method for the elaboration of the conceptual apparatus of post-dramatic theater. The apply a hermeneutic method and the method of stylistic analysis allow to study the performances that represent the main artistic trends in the directing of R. Castellucci of the late ХХ century. The scientific novelty lies in understanding the creative pursuits of R. Castellucci, in the aesthetics of post-dramatic theater. For the first time, his performances are analyzed and their affiliation to the post-dramatic theater is classified based on the conceptual and categorical apparatus formed by scientists. Conclusions. R. Castellucci's early directorial works are characterized by performativity, imagery, visuality, distancing from text-centrism, which dominates in dramatic theater and rethinking the meaning of the word as a vestige of dramatic performance. These features of the director's method give the right to define him as an exponent of ideas of post-dramatic theater.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета дослідження. Проаналізувати ранні перформанси, зрежисовані Р. Кастеллуччі, дослідити головні риси його режисерського методу і на основі здійсненого аналізу виявити характерні риси постдраматичного театру в його творчості. Методологія дослідження полягає в застосуванні текстологічного методу для опрацювання поняттєвого апарату постдраматичного театру. Застосування герменевтичного методу та методу стильового аналізу дало змогу дослідити перформанси, які репрезентують основні художні тенденції в режисурі Р. Кастеллуччі кінця ХХ ст. Наукова новизна полягає в осмисленні творчих пошуків Р. Кастеллуччі, в естетиці постдраматичного театру. Вперше аналізуються його перформанси та класифікується їх приналежність до постдраматичного театру опираючись на сформований науковцями поняттєво-категоріальний апарат. Висновки. Раннім режисерським роботам Р. Кастеллуччі притаманна перформативність, образність, візуальність, дистанціювання від текстоцентризму, домінуючого в драматичному театрі та переосмислення значення слова, як рудименту драматичної вистави. Ці риси режисерського методу дають право визначити його як виразника ідей постдраматичного театру.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	постдраматичний театр	uk_UA
dc.subject	перформанс	uk_UA
dc.subject	візуальність	uk_UA
dc.subject	Кастеллуччі Ромео	uk_UA
dc.subject	режисура	uk_UA
dc.subject	режисер	uk_UA
dc.title	Ромео Кастеллуччі – апологет постдраматичного театру	uk_UA
dc.title.alternative	Romeo Castellucci – an apologist for postdramatic theater	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA