Значення філософії музичного аналізу у дослідженні камерно-інструментального мистецтва України

Abstract

У статті розглядаються питання методології аналізу музичних творів з позицій філософії музики. Здійснено узагальнення наявних концепцій з метою подальшої розробки принципів філософії музичного аналізу у комбінаторному поєднанні класичного музикознавчого та «дискурсивного» аналізу. Такий підхід дозволяє осягнути формально-структурні, змістовносемантичні та смислові аспекти організації музичного матеріалу у їх цілісності в процесі композиторської та виконавської творчості. Доведено, що створення, відтворення та сприйняття композицій є процесом світоглядного самоусвідомлення через твір. Варіабельність інтерпретаційних версій культур-герменевтичного осягнення музичного смислу формується у медіальних каналах на комунікативному стику взаємообміну художньо-естетичною інформацією між її генератором, транслятором і сприймачем. З цього окреслюється значення філософії музичного аналізу у дослідженні творів камерно-інструментального мистецтва представників української школи композиції та їх виконавського втілення.