Короткий опис(реферат):
Мета роботи – охарактеризувати дослідження мистецької спадщини земель та країн, через яких проходив
Шовковий шлях, визначити стан досліджень вказаної проблематики в європейській та азійській історіографії.
Методологія дослідження базується на загальнонаукових принципах системності, об’єктивності, критичного
ставлення до джерел. У дослідженні використані теоретичні методи дослідження: синтез, аналіз, індукція та
дедукція. За допомогою історичного методу простежено характерні прояви взаємовпливу культур на тлі аналізу
мистецької історіографії. У результаті використання методу компаративістики вдалося порівняти окремі зразки
далекосхідного та центральноазійського мистецтва, визначити роль запозичення західних культур в Азії. Крім
цього, у роботі також використані хронологічний (за яким побудовано основний виклад матеріалу) та
ретроспективні методи дослідження. Наукова новизна. У роботі чи не вперше в українській історіографії та
мистецтвознавчих студіях проаналізовано особливості висвітлення культурно-мистецького розвитку країн через
яких проходив легендарний Шовковий шлях. Висновки. Вивчення мистецтва Шовкового шляху проходило у
декілька етапів: починаючи із кін. ХІХ ст. до сучасності. Перехідним періодом стали 1950-1990-ті рр., коли
тогочасні мистецтвознавці зосередилися на класифікації попередніх здобутків та висвітленні впливу елінізації на
культурний рух Шовкового шляху. Опісля 1990-х р. настав новий етап у дослідженні мистецтва Шовкового
шляху, коли дослідники із різних країн почали вивчати мистецтво цього регіону. У результатах дослідження
також наголошено, що поточні дослідження обміну мистецтвом між Китаєм та іноземними країнами на
стародавньому Шовковому шляху в основному зосереджуються на тому, як Схід зазнав впливу Заходу. Однак,
надалі недослідженою проблемою залишається вплив Західної та Центральної Азії китайське мистецтво. Відтак,
ця тема є безумовно перспективним напрямком для подальших наукових студій.
Суть розробки, основні результати:
The goal of the work is to characterize the study of the artistic heritage of the lands and countries through which
the Silk Road passed, to determine the state of research on this issue in European and Asian historiography. The research
methodology is based on the general scientific principles of systematics, objectivity, critical attitude to sources. The study
used theoretical research methods: synthesis, analysis, induction and deduction. As a result of using the method of
comparative studies, it was possible to compare individual examples of Far Eastern and Central Asian art, to determine
the role of borrowing Western cultures in Asia. In addition, the paper also uses chronological (on which the main
presentation of the material is based) and retrospective research methods. Scientific novelty. This is the first time in
Ukrainian historiography and art studies that the peculiarities of the coverage of the cultural and artistic development of
the countries through which the legendary «Silk Road» passed have been analyzed. Conclusions. The study of the art of
the Silk Road took place in several stages: from the end. XIX century to the present. The 1950s and 1990s were a
transitional period, when contemporary art critics focused on classifying previous achievements and highlighting the
impact of Hellenization on the Silk Road cultural movement. After the 1990s, a new stage in the study of the art of the
Silk Road came, when researchers from different countries began to study the art of this region. The study also noted that
current research on the exchange of art between China and foreign countries on the ancient Silk Road has focused mainly
on how the East has been influenced by the West. However, the influence of Western and Central Asian Chinese art
remains an unexplored problem. Therefore, this topic is definitely a promising area for further research.