Electronic National Academy of Ukraine on Culture And Arts Management Staff Institutional Repository

Імпровізація в хореографії: історико-хронологічні та соціальні ракурси

Show simple item record

dc.contributor.author Перова, Ганна Олексіївна
dc.contributor.author Майбенко, Олександр Олександрович
dc.date.accessioned 2022-08-03T08:25:21Z
dc.date.available 2022-08-03T08:25:21Z
dc.date.issued 2022
dc.identifier.citation Перова Г. О., Майбенко О. О. Імпровізація в хореографії: історико-хронологічні та соціальні ракурси // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 2. С. 142–147. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4334
dc.description The purpose of the article is to identify the essential features of dance improvisation through the historical and social prism. The research methodology is to consists of a set of methods, in particular, analytical, historical chronological, and comparative. Scientific novelty. The historical-chronological and stylistic approach for the complex definition of the concept "choreographic improvisation" is offered. For the first time, attention is focused on the emergent nature of the system of group dance improvisation based on a sociological approach to evaluating the results of individual and collective creativity. Conclusions. Improvisation as a peculiar way of artistic creativity is characterized by the quality of the process (a work of art is created directly during its performance) and the result (the form of a specific work created by improvisation). Improvisation can be found in all kinds of choreographic art, in different chronological periods and stylistic trends, in particular, in the XX - early XXI in traditional classical dance, free dance A. Duncan, postmodern experiments W. Forsythe, etc., contact improvisation S. Paxton, dance therapy practices of Alexander and Fieldenkrais, etc. Applying sociological approaches to assessing the level of creativity of improvisations (solo and group), we can conclude about the emergent nature of the group improvisation, because collective interaction during dance improvisation is not limited to a simple sum of individual creative manifestations. It was found that the number of creative ideas in solo improvisation is much higher than in pairs; there are also more of them in the trio than in pairs, but less than in the solo. At the same time, the inner state, satisfaction with the process and plastic diversity are much greater in duet and collective interaction. In general, the effectiveness of improvisation as a creative act and as an educational practice is higher in the group version. This once again explains the extraordinary popularity of contact improvisation. uk_UA
dc.description.abstract Мета роботи – виявлення сутнісних ознак танцювальної імпровізації крізь історичну та соціальну призму. Методологія роботи складається з комплексу методів, зокрема, аналітичного, історико-хронологічного, порівняльного. Наукова новизна. Запропоновано історико-хронологічний та стильовий підходи для комплексного визначення поняття «хореографічна імпровізація». Вперше акцентовано увагу на емерджентному характері системи групової танцювальної імпровізації на основі соціологічного підходу до оцінювання результатів індивідуальної та колективної творчості. Висновки. Імпровізації як своєрідному способу художньої творчості притаманні якості процесу (мистецький твір створюється безпосередньо під час його виконання) та результат (форма конкретного твору, створеного шляхом імпровізації). Імпровізацію можна виявити в усіх різновидах хореографічного мистецтва, в різних хронологічних періодах та стильових напрямах, зокрема, у ХХ – на початку ХХІ в традиційному класичному танці, вільному танці А. Дункан, постмодерністських експериментуваннях У. Форсайта та ін., контактній імпровізації С. Пекстона, танцтерапевтичних практиках Александера та Фільденкрайса та ін. Застосовуючи соціологічні підходи до оцінювання рівня креативності імпровізацій (сольних та групових), можна зробити висновок про емерджентний характер системи групової імпровізації, адже колективна взаємодія під час танцювальної імпровізації не зводиться до простої суми індивідуальних творчих проявів. Виявлено, що в сольній імпровізації кількість творчих ідей значно більша, ніж у парі; також їх більше в тріо, ніж у парах, але менше, ніж у соло. Одночасно внутрішній стан, задоволення від процесу та пластична різноманітність значно більша у дуетній та колективній взаємодії. У цілому, результативність імпровізації як творчого акту та як навчальної практики більш висока у груповому варіанті. Це зайвий раз пояснює надзвичайну популярність контактної імпровізації. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject імпровізація uk_UA
dc.subject танцювальна імпровізація uk_UA
dc.subject хореографія uk_UA
dc.subject танець uk_UA
dc.subject Дункан Айседора uk_UA
dc.subject Форсайт Уїльям uk_UA
dc.subject постмодернізм uk_UA
dc.title Імпровізація в хореографії: історико-хронологічні та соціальні ракурси uk_UA
dc.title.alternative Improvisation in choreography: historical-chronological and social perspectives uk_UA
dc.type Article uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account