"Італійка в Алжирі" Дж. Россіні в  контексті еволюційних шляхів розвитку  італійського музичного театру початку  XIX століття

Кулієва, Антоніна Яківна

DSpace Home
→
Статті
→
Статті
→
View Item

dc.contributor.author	Кулієва, Антоніна Яківна
dc.date.accessioned	2022-08-04T10:38:26Z
dc.date.available	2022-08-04T10:38:26Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Кулієва А. Я. "Італійка в Алжирі" Дж. Россіні в контексті еволюційних шляхів розвитку італійського музичного театру початку XIX століття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 2. С. 175–180.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4339
dc.description	The purpose of the study is to identify the poetic and intonational features of the opera «Italian in Algeria» by G. Rossini in the context of general evolutionary paths of development of the genre of Italian comic opera. The methodology is based on a combination of culturological, historical and musicological, hermeneutic and art studies, which together significantly deepens the study of genre and style specifics of opera by G. Rossini, in particular, «Italians in Algeria» as a new stage in the development of opera-buffa. The scientific novelty of the work is determined by its analytical perspective, which takes into account both the manifestations of aesthetic and stylistic guidelines of Rossini's opera «Italian in Algeria» and its genre specificity, adjusted to the Italian cultural and historical tradition of the early nineteenth century. Conclusions. The plot-semantic indicators of G. Rossini's «Italians in Algeria», on the one hand, show contact with the typology of the «classic» opera-buffa, as evidenced by the traditional comedy plot; the correlation of most of the heroes of the play with the types of Italian comedy masks; appeal to oriental (Turkish) themes, interpreted in the spirit of the ideas of the Enlightenment, as well as analogies with the Mozart Musical Theater and the comedies of JB Moliere. On the other hand, the opera demonstrates the innovative approach of its author, as evidenced by the final rondo of Isabella with the choir, which both in text and in intonation language appeals to the ideas of Italian culture on the eve of Risorgimento. Generalization of the intonation specificity of «Italian in Algeria» by G. Rossini demonstrates the originality of the relationship between traditions and innovations. The poetics of opera-buffa is manifested here in G. Rossini's masterful mastery of the art of opera ensemble; in the wide use of timbre-performance capabilities of buffoon bass, patter techniques, etc. The novelty of the work is manifested in the complexity of the images of the main characters, the richness of their intonation characteristics, which were based on the traditions of belcanto. This is primarily related to the image of Isabella, who ultimately gravitates to the ideas of national patriotism and thus greatly expands the expressive possibilities of the typology of opera-buffa in line with the socio-political and cultural realities of Italy in the early XIX century.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета дослідження – виявлення поетико-інтонаційних особливостей опери «Італійка в Алжирі» Дж. Россіні в контексті загальних еволюційних шляхів розвитку жанру італійської комічної опери. Методологія роботи базується на поєднанні засад культурологічного, історико-музикознавчого, герменевтичного та мистецтвознавчого досліджень, що в сукупності суттєво поглиблює дослідження жанрово-стильової специфіки оперної творчості Дж. Россіні, зокрема, «Італійки в Алжирі» як нового етапу в розвитку опери-buffa. Наукова новизна роботи визначається її аналітичним ракурсом, що враховує як особливості прояву естетико-стильових настанов творчості Дж. Россіні в опері «Італійка в Алжирі», так і її жанрову специфіку, скориговану італійською культурно-історичною традицією початку ХІХ століття. Висновки. Сюжетно-смислові показники «Італійки в Алжирі» Дж. Россіні, з одного боку, виявляють контактність з типологією «класики» опери-buffa, про що свідчить традиційний комедійний сюжет; співвідносність більшості героїв вистави із типажами італійської комедії масок; апелювання до східної (турецької) тематики, трактованої в дусі ідей епохи Просвітництва, а також аналогії з музичним театром В. А. Моцарта та комедіями Ж. Б. Мольєра. З іншого боку, опера демонструє новаційний підхід її автора, про що свідчить фінальне рондо Ізабелли з хором, яке і за текстом, і за інтонаційною мовою апелює до ідей італійської культури передодня Рісорджіменто. Узагальнення інтонаційної специфіки «Італійки в Алжирі» Дж. Россіні демонструє оригінальність співвідношення в ній традицій та новацій. Поетика опери-buffa виявляється тут в майстерному володінні Дж. Россіні мистецтвом оперного ансамблю; у широкому використанні темброво-виконавських можливостей буфонного басу, прийомів скоромовки тощо. Новаційність твору проявляється в ускладненні образів головних героїв, багатстві їх інтонаційних характеристик, основою яких стали традиції бельканто. Сказане співвідносне насамперед із образом Ізабелли, який зрештою тяжіє до ідей національного патріотизму і тим самим гранично розширює виразні можливості типології опери-buffa у руслі соціально-політичних і культурних реалій Італії початку XIX століття.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	опера-buffa	uk_UA
dc.subject	музичний театр	uk_UA
dc.subject	Россіні Джоаккіно	uk_UA
dc.subject	Рісорджіменто	uk_UA
dc.subject	італійський музичний театр	uk_UA
dc.title	"Італійка в Алжирі" Дж. Россіні в контексті еволюційних шляхів розвитку італійського музичного театру початку XIX століття	uk_UA
dc.title.alternative	"Italian in Аlgeria" J. Rossini in the context of the evolutionary ways of the development of the Italian music theater of the early XIX century	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA