Сценічний універсалізм режисерського театру Пітера Брука

Abstract

Мета роботи. Виявити особливості художньої творчості англійського режисера Пітера Брука крізь призму експериментальності його творчої майстерні. Методологія дослідження полягає у застосуванні наступних методів: історичного – для дослідження специфіки розвитку художньої творчості П. Брука протягом ХХ-го – початку ХХІ ст. у контексті трансформаційних особливостей соціокультурного простору та театрального мистецтва; типологічного – спрямованого на виявлення та визначення прийомів і методів режисерського універсалізму П. Брука; мистецтвознавчого, що посприяв виявленню специфіки формування і становлення режисерського почерку П. Брука, крізь призму новаторських експериментів та сценічного універсалізму його творчої майстерні. Новизна дослідження полягає в проведеному комплексному дослідженні та аналізі художньої творчості англійського режисера Пітера Брука в контексті специфіки його театральної майстерні. Висновки. Не зважаючи на те, що ідеї П. Брука не завжди є новаторськими – більшість з них були запозичені у його сучасників-авангардистів, його надзвичайний талант полягає в унікальних здібностях репрезентувати ці ідеї на сцені, експериментах із самою природою театру. Використання ним новаторських методів інтерпретації класичного шекспірівського тексту та досвіду авангардистських течій європейського театру посприяли формуванню нового канону, репрезентативними носіями якого стали такі компоненти театрального видовища, як сценографія, мізансценування, особливості світлової партитури, музичне оформлення та акторська гра. Режисерські роботи П. Брука наочно представляють сучасну культуру – мережу розгалужених символів або інтерпретацій, в якій режисер трактує реалії класичного тексту, узгоджуючись лише зі своїми власними правилами.