Короткий опис(реферат):
Мета статті базується на потребі дослідження ескізів театральних строїв у доробку митців України 1920-х
років з погляду застосування стилістики супрематизму як одного з напрямів авангарду. У цьому контексті
вважаємо за необхідне відстежити й порівняти приклади супрематичних інспірацій у різних мистецьких проєктах
того часу. Це дозволить визначити можливі джерела появи цих впливів в артефактах українського театрального
мистецтва. Для вирішення поставленої мети у статті було комплексно застосовано мистецтвознавчі методи,
пов’язані з аналізом концепцій К. Малевича про якості конструктивності, безпредметності і динаміки в живописі,
а також можливість їх застосування у просторових художніх проєктах. Цей підхід створює додаткові можливості
для розуміння нової метафоричності театрального персонажу, його симбіоз із фактурою авангардної вистави, її
загальною антропологією. Формотворення сценічного строю як метафора, зіткана з безпредметності комбінацією
ліній і відрізків. Так виникла нова реальність сценічного персонажу в ескізі. Його інтерпретація у відповідності
з новим текстом і новим повсякденням. Новизна здійсненого дослідження обумовлена комплексним відбором
художніх проєктів, пов’язаних з поширенням ідей супрематизму, серед яких важливими є і театральні практики.
Висновки статті формують змістовий ланцюжок явищ, пов’язаних із розвитком ідей супрематизму. Завдяки
формування школи послідовників супрематизму у радянському мистецтві початку 1920-х років виникла
спільнота прибічників цього напряму. Завдяки їх діяльності, ідеї супрематизму транслювалися і стали відомими.
У різних галузях мистецтва на підсвідомому рівні творчого мислення відбулися паралельні відкриття, дуже
близькі за формою. Серед них – ескізи художників театру «Березіль», а також Анатоля Петрицького, що в них
було застосовані супрематичні прийоми.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is based on the need to study the sketches of theatrical costumes in the works of
Ukrainian artists of the 1920s. The research is done from the point of view of suprematism stylistics applications one of
the avant-garde trends. In that context, it is considered as required to track and compare examples of its appearance in
different art projects of that time. This allows determining possible sources of suprematic inspirations appearance in
Ukrainian theatrical artifacts. The art learning methods were complexly applied in order to solve the given goal. Those
methods are related to the concept analysis of K. Malevytch about features of constructiveness, pointlessness, and
dynamics in painting, and the possibility of their application in spatial art projects. This approach creates new possibilities
for the understanding of the new metaphorical nature of the theatric character, his symbiosis with avant-garde performance
fraction, its common anthropology. The formation of the scenic costume as a metaphor woven from pointlessness by lines
and segments combination. This is how the new reality of the stage character in the sketch arose. Its interpretation in
conjunction with new text and new casual life. The novelty of the research is based on the complex selection of art
projects related to the spreading of the Suprematism ideas among which theatrical practices are important. The
conclusions of the article form a semantic chain of phenomena related to the development of Suprematism ideas. Due to
the school of the Suprematism followers formation, a community of followers of that trend emerged in Soviet art in the
early 1920s. The ideas of Suprematism were broadcast and became known as a result of their activities. Parallel and very
similar by the form discoveries occurred at the subconscious level in various fields of arts. Among them, there are sketches
by artists from the Berezil Theater by Anatoly Petritsky, in which Suprematic techniques were used.