Методи дослідження театрального костюма: український досвід

Abstract

Мета статті містить у собі теоретичний контекст дослідження театрального костюма. Методологія дослідження. Правильно підібрані й системно організовані методи забезпечують наукову основу, а відтак успіх у дискурсі. Методи, використані в статті, насамперед були спрямовані на виявлення спільного методологічного алгоритму в студіюванні окремого вузького предмету дослідження. Для реалізації окресленої мети обрано класичні методи мистецтвознавства, що виникли в ХІХ столітті, але й сьогодні не втратили своєї актуальності, а саме: формально-стилістичний, іконографічний, іконологічний; їх застосовано для вивчення сценічного костюма. Застосування історико-порівняльного й типологічного підходів до згаданих вище методів дало змогу виявити їх універсальні можливості, а відтак нерозкритий потенціал для аналізу театрального костюма. Наукову новизну статті засвідчують теоретичні опрацювання змістів кожного з трьох означених методів, підкріплені історичними фактами-прикладами з історії костюмів вистав, поставлених у різні роки в Україні. Висновки дослідження ґрунтуються на поетапному застосуванні для аналізу костюмів трьох означених методів. Формально-стилістичний аналіз дає можливість здійснити вичерпний опис костюма в його колориті, силуеті й архітектоніці. Іконографія відкриває можливості для класифікації мотивів, понять, тем, упорядкування матеріалів. Іконологія дає змогу ускладнити класифікаційну шкалу до типологічної і здійснити наступний крок через синхронну або діахронну контекстуальність фактів.