Інтертекстуальні аспекти постановок української народно-сценічної хореографії

Дегтяр, Дар’я Олексіївна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Дегтяр, Дар’я Олексіївна
dc.date.accessioned	2022-11-16T11:05:27Z
dc.date.available	2022-11-16T11:05:27Z
dc.date.issued	2022
dc.identifier.citation	Дегтяр Д. О. Інтертекстуальні аспекти постановок української народно-сценічної хореографії. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 3. С. 156–161	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4501
dc.description	The purpose of the article is to reveal the specificity of intertextuality in the choreographic text of Ukrainian folk stage dance productions. The research methodology is determined by the complexity and multifacetedness of the production of folk stage choreography as an artistic work and is represented by a combination of various research approaches, namely interdisciplinary, systemic, and cultural. The purpose of the study led to the use of comparative, structural-semiotic, hermeneutic, and intertextual analysis methods widely adapted in modern humanitarian science, the main principle of which is to consider the choreographic text as an open system that enters into various relationships with other systems. Intertextual analysis plays an important role in revealing the concept of a choreographic work, its relevance is based on the idea of dialogic essence and continuity of culture. Scientific novelty. The performance of folk stage choreography is studied through the prism of the concept of intertextuality of Yu. Kristeva and theoretical approaches to the study of the text of R. Barthes; the role of the choreographer-director and the audience in the context of the creation and interpretation of the choreographic text is considered; the concept of “intertextuality” in the context of the choreographic text of the production of folk stage choreography is clarified; it was found that the character of intertextuality directly depends on the specifics of communication, which is determined by the nature of the choreographic text of folk-stage forms. Conclusions. As a result of the extrapolation of Yu. Kristeva's concept of intertextuality and theoretical approaches to the study of R. Barth's text to folk-stage choreography, it was found that: the choreographic text of a folk-stage performance is created by means of synthesising various quotes that refer to a variety of cultural sources; in the multidimensional space of the folk stage production, the process of systematic birth of meaning and its release takes place; the concept of intertextuality in the context of the production of folk stage choreography blurs the contours of the choreographic text, turning it into an infinite artistic dimension of connections and associations. The conducted analysis allows us to define the phenomenon of intertextuality of folk-stage choreography performances as a special choreographic intertextual space, in the middle of which there is accumulation, coexistence and constant interaction of all the diversity of vocabulary of authentic and folk-stage dance. In its middle, any element of a folk dance is immersed in a general cultural context and correlates with an array of other choreographic texts, multiplying its own content, relevance and interpretive possibilities. Intertextual interactions in the choreographic text of a folk-stage dance provide an opportunity for the choreographer-director to enter the continuum of eternal themes of folk culture, enter into an artistic dialogue with the past achievements of dance culture and, thus, reflect their own vision of the scene-content part of the folk-stage dance, which, in turn, expands the figurative system of the new choreographic work, emphasises its multi-layeredness and serves as a basis for various interpretations. The choreographerproducer of the folk stage dance interacts not only with the reality surrounding them, but also with the entire corpus of their previous and contemporary choreographic works, and most importantly with folk dance primary sources, being in a state of permanent dialogue with them. The text of a folk stage choreographic production consists of various elements that come from different cultures, enter into a relationship of dialogue, parody, discussion with each other – all this multiplicity is focused in a certain point, which is the viewer. The viewer’s role in the interpretation of the choreographic text is crucial, as their previous experience, cultural and educational background will undoubtedly influence the amount of meaning they can obtain when viewing the choreographic work. Accordingly, the choreographic text acquires unity not in its origin, but in its purpose. The analysis of the manifestation of intertextuality as one of the fundamental techniques in the productions of folk stage choreography requires considering them as works that consist of texts that are actualised in a specific semiotic context and contribute to the preservation of Ukrainian folk dance culture in particular and the cultural memory of Ukrainians in general.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета статті – виявити специфіку інтертекстуальності в хореографічному тексті постановок українського народно-сценічного танцю. Методологія дослідження зумовлена складністю і багатоаспектністю постановки народно-сценічної хореографії як художнього твору та представлена поєднанням різноманітних дослідницьких підходів: міждисциплінарного, системного, культурологічного. Мета роботи зумовила застосування широко адаптованих у сучасній гуманітарній науці компаративістського, структурно-семіотичного, герменевтичного та методу інтертекстуального аналізу, основним принципом якого є розгляд хореографічного тексту як відкритої системи, що взаємодіє з іншими системами. Інтертекстуальний аналіз відіграє важливу роль у розкритті концепції хореографічного твору; його актуальність заснована на ідеї діалогічної сутності та спадкоємності культури. Наукова новизна. Досліджено постановки народно-сценічної хореографії крізь призму концепції інтертекстуальності Ю. Кристєвої і теоретичних підходів до вивчення тексту Р. Барта; розглянуто роль хореографа-постановника й глядача щодо створення та інтерпретації хореографічного тексту; уточнено поняття «інтертекстуальність» у контексті хореографічного тексту постановки народно-сценічної хореографії; виявлено, що характер інтертекстуальності безпосередньо залежить від специфіки комунікації, що визначається природою хореографічного тексту народносценічних форм. Висновки. Внаслідок екстраполяції концепції інтертекстуальності Ю. Кристєвої і теоретичних підходів до вивчення тексту Р. Барта на народно-сценічну хореографію виявлено, що: хореографічний текст народносценічної постановки створюють засобами синтезування цитат з різноманітних культурних джерел; у багатовимірному просторі народно-сценічної постановки відбувається процес системного народження сенсу та його вивільнення; концепція інтертекстуальності в контексті постановки народно-сценічної хореографії розмиває обриси хореографічного тексту, перетворюючи його на нескінченний художній вимір зв’язків та асоціацій. Проведений аналіз дає змогу визначити феномен інтертекстуальності постановок народно-сценічної хореографії як особливий хореографічний міжтекстовий простір, у середині якого відбувається акумуляція, співіснування та постійна взаємодія всього розмаїття лексики автентичного й народно-сценічного танцю. В середині нього будь-який елемент народного танцю занурений у загальнокультурний контекст і співвідноситься з масивом інших хореографічних текстів, примножуючи власний зміст, актуальність та інтерпретаційні можливості. Інтертекстуальні взаємодії в хореографічному тексті народно-сценічного танцю надають можливість хореографові-постановнику увійти в континуум одвічних тем народної культури, вступити в мистецький діалог з набутками танцювальної культури та відобразити власне бачення сюжетно-змістової частини народно-сценічного танцю, що, своєю чергою, розширює образну систему нового хореографічного твору, акцентує на його багатошаровості та слугує базою для різноманітних інтерпретацій. Хореограф-постановник народно-сценічного танцю взаємодіє не лише з навколишньою дійсністю, але й усім корпусом попередніх і сучасних йому хореографічних творів, а головне – фольклорних танцювальних першоджерел, перебуваючи з ними в стані перманентного діалогу. Текст народно-сценічної хореографічної постановки складається з елементів, які походять з різних культур, вступають один з одним у діалог, дискусію. Уся ця множинність фокусується в певній точці, якою є глядач. Його роль в інтерпретації хореографічного тексту є вирішальною, оскільки попередній досвід, культурний та освітній рівень, безсумнівно, впливатимуть на обсяг значень, які глядач може отримати під час перегляду хореографічного твору. Відповідно хореографічний текст набуває єдності не у своєму походженні, а своєму призначенні. Аналіз прояву інтертекстуальності як одного з основоположних прийомів у постановках народно-сценічної хореографії потребує їх розгляду як творів, що складаються з текстів, які актуалізуються в специфічному семіотичному контексті та сприяють збереженню української народної танцювальної культури зокрема та культурної пам’яті українців загалом	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	народно-сценічна хореографія	uk_UA
dc.subject	хореографічний текст	uk_UA
dc.subject	постановки	uk_UA
dc.subject	інтертекстуальність	uk_UA
dc.subject	традиція	uk_UA
dc.subject	фольклорне першоджерело	uk_UA
dc.subject	інтерпретація	uk_UA
dc.title	Інтертекстуальні аспекти постановок української народно-сценічної хореографії	uk_UA
dc.title.alternative	Intertextual Aspects of Productions of Ukrainian Folk-Stage Choreography	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA