dc.description |
The purpose of the article is to define the key dominants of territorial topos and to reveal the specifics of their
transmission to the artist’s biography. The research methodology is based on implementing the systemic approach by
means of using a range of the following methods: the analytical method was used to grasp culture studies, philology, and
arts studies sources in accordance with the paper issue; the philosophical method enabled considering biography within
ontological discourse; the biographic method was used to characterise various domains of the artist’s being; the
interdisciplinary method made it possible to comprehensively study the issue under consideration and obtain modern
knowledge; the hermeneutic method was used to analyse the texts of the chronicles and to distinguish the typical features;
the theoretical generalisation was used to summarise the research results. The scientific novelty lies in the fact that for
the first time the author has revealed the key features of regional topos conceptualized by the master’s biography.
Conclusions. Topos is an important paradigm of humanitarian studies reflecting the fundamental time and spatial ideas
of macro-space and its laws. Regional topos is a form of image-bearing extention of questions referring to a certain
territory, detailing its multifaceted nature, manifestation of its historical, civilisation, and social heritage. It restores
valuable parameters of the locus’ being that have overcome various epochs and experienced different transformations but
preserved stable codes, signs, symbols, as well as ethnic and professional traditions. Within the master’s biography, the
aforementioned phenomenon is introduced by a complex of constituents where the predominant categories are as follows:
“home” embraces the fundamentals of establishing the master’s world outlook, explains creativity issues, behaviour patterns; “childhood” reflects the image of happiness (or the wish to achieve it), trying to renew harmony, absolute love;
“Small Motherland” implements the connection with native location revealing regional archetypes and specific mentality;
“nature” demonstrates the unity of a person, matter, pantheistic restoring of strength, seeking the eternal creative themes,
and the ability of occurring within cyclical time; “road” symbolises the content of the personality’s life path focused on
eternity and spiritual immortality. The aforementioned toposes in chronicles give a key to understanding the master’s
being. They do not function separately but interact, thus producing unique colouring and the sense colouration of the
master’s ontology. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи – означити стрижневі домінанти територіального топосу, висвітлити особливості їх трансляції
в життєписі митця. Методологія дослідження базується на застосуванні системного підходу з використанням
спектру методів: аналітичного – для осягнення культурологічних, філологічних, мистецтвознавчих джерел з
проблеми публікації; філософського – при розгляді літопису в онтологічному дискурсі; біографічного – з метою
характеристики розмаїтих вимірів побутування метра; міждисциплінарного – задля всебічного студіювання
заявленого питання, отримання модерних знань; герменевтичного – при вивченні текстів хронік й окресленні
типологічних ознак; теоретичного узагальнення – для підбивання підсумків статті. Наукова новизна. Уперше
національне мистецтвознавство представлене працею, де виявлені провідні риси топосу краю, концептуалізовані
біографією майстра. Висновки. Топос – вагома категорія гуманітаристики, що відображає фундаментальні
часово-просторові уявлення про макрокосмос, його закони. Регіональний топос – форма образного розгортання
квестій конкретної території, деталізація її багатогранності, маніфестація історичної, цивілізаційної, соціальної
та інших спадщин. Він відтворює цінні параметри буття локусу, котрі пройшли крізь різні епохи, зазнали певних
трансформацій, однак зберегли стійкі коди, знаки, символи, етнічні, професійні традиції. Біографія майстра як
феномен являє собою комплекс складових, серед яких панівними є такі: «дім» – охоплює ґрунтовні засади
становлення світогляду метра, пояснює суть творчості, модель поведінки тощо; «дитинство» – віддзеркалює
щастя (або прагнення досягнути), намагання здобути гармонію, абсолютну любов і т.п.; «мала Батьківщина» –
імплементує зв'язок з рідною місцевістю, проявляючи архетипи території, своєрідну ментальність тощо;
«природа» – демонструє єдність людини, матерії, пантеїстичне відновлення сил, віднайдення вічних креативних
тем, спроможність перебувати в циклічному часі; «дорога» – символізує зміст життєвого шляху особистості,
спрямованого до вічності, духовного безсмертя. Вказані топоси дають ключ для розуміння існування митця. Вони
функціонують не розрізнено, а взаємодіють, тим самим продукують унікальний колорит, смислове забарвлення
онтології маестро. |
uk_UA |