dc.contributor.author |
Сунь, Жуйшан |
|
dc.date.accessioned |
2022-11-17T13:25:13Z |
|
dc.date.available |
2022-11-17T13:25:13Z |
|
dc.date.issued |
2022 |
|
dc.identifier.citation |
Сунь Жуйшан. Духовні витоки арії, її формування в Європі та Китаї. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 3. С. 253–259 |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4516 |
|
dc.description |
The purpose of the work is to trace the genesis of the aria typology and its inherent expressiveness of aria singing
in its pre- and non-opera existence, comparing relevant materials from the history of the genre in Europe and China. As
a methodological basis, we put forward the intonation approach of B. Asafyev's school in Ukraine, as it developed in the
works of O. Markova, O. Muravska, Liu Bing Jiang, with emphasis on hermeneutic and stylistic-comparative analysis.
The scientific novelty of the study is caused by the historical novelty of emphasising symbolic and religious beginnings
in culture and art, which was traditionally ignored in the classical for Europe period of New time, as well as by the fact
that, for the first time in Ukrainian and Chinese musicology, about hymnographic and song-chant forming of syncretism
are put in logical chain of receivership information, from which an aria was born in the 12th-13th centuries in China and
the 15th-16th centuries in Europe, which was later absorbed into the opera at the level of an essential component of the
composition. Conclusion. The culture of the aria as a finished expressive quality and arias as a type of singing developed
into the spiritual activity in the diametrically opposed cultural formations of China and Europe. They are historically
connected by their appearance only in them in the planetary scope of the operatic action by its singing saturation from the
beginning to the end of the performance. For China, the concept of forming an aria from the ritual syncretism of a hymnsong-aria is proven. For the European thinking, the awareness of the aria as a derivative of the Byzantine hymnography
and liturgical-canto song with vocality inseparable from it was the achievement of musicological developments of the
last decades. The adoption of such a concept, developed in the presented work, significantly corrects the “generic
emphasis” of the expressiveness of the aria, traditionally considered in the context of the specifics of the operatic action. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Метою роботи є прослідковування ґенези типології арії і притаманній їй виразності аріозного співу в її доі позаоперного існування в порівнянні відповідних матеріалів з історії жанру в Європі і Китаї. Методологічною
основою висуваємо інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, як це склалося в працях О. Маркової,
О. Муравської, Лю Бінцяна, з акцентуацією герменевтичного та стильово-компаративного аналізу. Наукова
новизна дослідження зумовлена історичною новаційністю акцентування символічно-релігійних початків у
культурі й мистецтві, що традиційно ігнорували в класичний для Європи та світу період Нового часу, а також
тим, що вперше в українському й китайському музикознавстві в логічний ланцюжок наслідуваності поставлені
відомості про гімнографічні та пісенно-кантові складові синкретизму, з якого на рівні ХІІ–ХІІІ в Китаї, XV–
XVI століть у Європі народжується арія, згодом втягнута оперою на рівні суттєвої складової композиції.
Висновок. Культура арії як закінченої виразної якості й аріозності як типу співу склалися в розвиток духовної
діяльності в діаметрально протилежних культурних утвореннях Китаю і Європи. Вони історично пов’язані
появою тільки в них у планетарному обсязі оперного дійства за його співочою насиченістю від початку й до кінця
вистави. Для Китаю апробованим є концепт формування арії із ритуального синкретизму гімну-пісні-арії. А для
європейського мислення усвідомлення арії як похідної від провізантійської гімнографії і літургійно-кантової
пісенності з невід’ємною від неї вокальністю склало здобуток музикознавчих розробок останніх десятиліть.
Прийняття такої концепції, вибудуваної в представленій роботі, суттєво корегує «родову відзначеність»
виразності арії, традиційно розглядуваної в контексті специфіки оперного дійства |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
арія |
uk_UA |
dc.subject |
жанр у музиці |
uk_UA |
dc.subject |
опера |
uk_UA |
dc.subject |
пісня |
uk_UA |
dc.subject |
кант |
uk_UA |
dc.subject |
гімн |
uk_UA |
dc.title |
Духовні витоки арії, її формування в Європі та Китаї |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Spiritual Origins of Aria, its Formation in Europe and China |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |