Короткий опис(реферат):
Метою статті є виявлення точок взаємодії придворної англійської культури з придворною культурою Італії
в першої половині XVII століття та висвітлення їх характерних рис. Наукова новизна дослідження полягає
в осмисленні взаємодії та подібностей між провідними придворними жанрами італійської та англійської культури
в першій половині XVII століття. Методологія дослідження полягає в застосуванні методів аналізу та синтезу,
систематизації фактів, зіставленні й узагальненні результатів дослідження. Системно-історичний метод дав змогу
розглянути становлення італійської придворної культури в епоху Відродження. Порівняльний метод допоміг
виявити подібність придворних музично-театральних вистав у згаданих вище країнах. Висновки. Приєднання
придворної культури Англії загалом і жанру придворної англійської маски зокрема до культури освіченої
аристократії Італії перевіряється культурним включенням у традиції італійських карнавальних цінностей та
культових італійських танців. Італійський карнавал був добре відомий в Англії поряд з іншими європейськими
придворними розвагами в період правління Стюартів. Італійські танці, костюми та декорації використовували в
придворних музично-театралізованих виставах Англії. Італійські хореографи та музиканти були бажаними
гостями в Королівському палаці Уайтхолл, що сприяло взаємодії та взаємопроникненню континентальної
придворної культури в культуру Англії. Однак, незважаючи на певні паралелі між придворними музично-театралізованими розвагами Англії та Італії, вони відрізнялися насамперед за рахунок орієнтованості на вузьке і
відповідно більш широке коло аристократичних учасників.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to identify the points of interaction between the English court culture and the Italian
court culture of the first half of the 17th century and to highlight their characteristic features. The novelty of the study
lies in understanding the interaction, similarities, and differences between the leading court genres of the Italian and
English culture in the first half of the 17th century. The research methodology consists in applying the methods of
analysis and synthesis, systematisation of facts, comparison, and generalisation of the research results. The system historical method made it possible to consider the formation of Italian court culture in the Renaissance. The comparative
method helped to reveal the similarities between court musical and theatrical performances in the above-mentioned
countries. Conclusions. The attachment of the court culture of England, in general, and the genre of the English court
mask, in particular, to the culture of the educated aristocracy of Italy, is verified by the cultural inclusion in the traditions
of Italian carnival values and cult Italian dances. During the reign of the Stuart kings, the Italian carnival was well-known
in England along with other European court entertainments. Italian dances, costumes, and scenery were used in court
musical and theatrical performances in England. Italian choreographers and musicians were welcome guests at the Royal
Palace of Whitehall, which contributed to the interaction and interpenetration of continental court culture with the culture
of England. However, despite certain parallels between the court musical-theatrical entertainments of England and Italy,
their difference was carried out due to the orientation of the performances to a narrow and, accordingly, wider circle of
aristocratic participants.