Короткий опис(реферат):
Мета роботи – на підставі документів щодо чехословаків, заарештованих радянськими органами, страчених або відправлених в ГУЛАГ, простежити їхні долі та проаналізувати доказову базу
створення «образу злочинців», до яких застосовували покарання без огляду на їхнє походження або
погляди. Ця праця є спробою аналізу документів, отриманих з українських архівів. Методологія
дослідження полягає в аналітичному підході до конкретних справ, обраних за окремими періодами
або типами покарання. Зокрема, це справи Григіра Крутого, страченого 1937 року в Києві, Мікулаша
Веґа та Хаскела Брюкела, які перейшли кордон до Радянського Союзу на початку Другої світової війни
та були відправлені в ГУЛАГ, Курта Розенцвайґа, одного з чехословацьких євреїв, перевезених у польське
місто Нисько, які змушені були перейти кордон до СРСР за командою нацистів, та Володимира Пасічника, заарештованого після закінчення Другої світової війни в Чехословаччині СМЕРШем і примусово перевезеного до СРСР. Аналіз спирається головно на тексти архівних документів з увагою до достовірності
вказаних у них фактів. Наукова новизна роботи полягає в підході до дослідження – орієнтації на зміст документів та доказову їх частину, яка рідше привертає увагу істориків. У такому контексті справи чехословаків, жертв радянських репресій, дослідженими не були. Висновки. На підставі здійсненого аналізу вдалося
простежити не тільки окремі долі, що становлять важливу частину спільної непізнаної історії, але й спосіб
прийняття рішень радянськими органами, які посилали на смерть невинних людей.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is, on the basis of documents that relate to Czechoslovaks arrested by the Soviet
authorities, executed, or sent to the Gulag, to trace their fate and analyse the base for creating the “image of a
criminals”, who was punished despite their origin or views. This work is an attempt to analyse the documents we have,
obtained from Ukrainian archives. The research methodology is based on an analytical approach to specific cases,
selected for certain periods or types of punishment. In particular, these are the files of Hryhir Krutyi, executed in 1937
in Kyiv, Mikuláš Végh and Chaskel Brückel, who crossed the border into the Soviet Union at the beginning of World
War II and were sent to the Gulag, Kurt Rosenzweig, one of the Czechoslovak Jews transported to Nisko (Poland),
who were forced to cross the border into the USSR at the command of the Nazis, and Volodymyr Pasichnyk, who was
arrested after the end of the Second World War in Czechoslovakia by SMERSH and forcibly transported to the USSR.
The analysis is based mainly on the texts of archival documents with attention to the reliability of the facts stated in
them. The scientific novelty of the work lies in the approach to research – focusing on the content of documents and
the evidence part, which rarely attracts the attention of historians. In this context, the files of Czechoslovaks, victims
of Soviet repression, have not been studied yet. Conclusions. Based on the analysis, it was possible to trace not only
the individual fates, an important part of the common and unknown history, but also the way of making decisions by
the Soviet authorities, which sent innocent people to their deaths.