Інтонація як засіб логіко-емоційної виразності в словесній дії професійного актора

Abstract

Мета статті – виявити особливості інтонації як одного з важливих засобів логіко-емоційної виразності професійного актора та визначити особливості логічного інтонування мовної фрази в контексті словесної дії. Методологія дослідження. Застосовано типологічний метод, системний метод, а також метод функціонального аналізу (для розгляду інтонування в контексті словесної дії професійного актора; метод термінологічного аналізу (для уточнення базових понять дослідження), метод когнітивного аналізу (для екстраполяції теоретичних положень лінгвістики та мовознавства на галузь сценічного мистецтва) та ін. Наукова новизна. Досліджено інтонацію як основний засіб логіко-емоційної виразності в контексті специфіки словесної дії професійного актора; проаналізовано функції інтонації, особливості інтонаційних елементів (логічний та словесний наголоси, паузи, підвищення та пониження голосу, мелодику тону, тембр голосу, темп мовлення) та інтонаційні конструкції в сценічній мові, а також розглянуто деякі типи висловлення з різними емоційними відтінками в контексті підбору актором мовних засобів виразності персонажа. Висновки. Сенсові та емоційно-стилістичні відмінності мовлення актора в образі виникають у результаті взаємодії синтаксичної конструкції речення, його лексики, інтонацій та сенсових зв’язків у контексті. Емоційна експресивність мови професійного актора – це результат складної роботи на всіх рівнях мовної системи: лексичного, синтаксичного та просодичного. За допомогою інтонації актор може виразити різноманітні види емоцій персонажа: подив, захват, радість, сум, страх, гнів та ін. Логічне інтонування в контексті мовлення професійного актора – складна сукупність мелодики, сили голосу, темпу мови, її тембрового забарвлення та ін. – невід’ємний компонент словесної дії і могутній інструмент впливу на глядача, який завдяки лише одній інтонації здатен розпізнати конкретну емоцію, репрезентовану актором в процесі розкриття образу персонажу. Опанування сценічної мови на професійному рівні передбачає ретельний відбір інтонаційних конструкцій відповідно до їх комунікативного та прагматичного потенціалу в конкретному драматургічному матеріалі. Врахування впливу інтонаційного малюнку рідної мови персонажа є одним із важливих елементів підбору мовних засобів виразності актора в процесі роботи над створенням образу.