Короткий опис(реферат):
Метою статті є понятійно логізувати процесуальність акту творення на основі аналізу праці М. Гайдеггера
«Джерело художнього творіння». Методологія дослідження насамперед базувалася на методі, який є
авторською пропозицією В. Сіверса, – футурологічному, або ціннісно-футурологічному. На відміну від
усталених історичного, порівняльного, аксіологічного й феноменологічного методів, він єдино дієвий у контексті
такого дослідження, оскільки базується на ідеї координатного підходу до сприйняття реальності та одночасного
руху людини в ній, і, як випливає із самої назви, сам по собі є напрямом і критерієм руху в ньому. Наукова
новизна дослідження полягає в тому, що в ньому на основі праці німецького філософа акт творення поділено на
два етапи: бачення істини в колі «ніщо» та умоглядна етапність набуття на основі акту творення його результатом
статусу речовості. Запропоновано тлумачення однієї з найдавніших проблем філософії – проблеми «кваліа», а
також представлено новий підхід до розуміння категорії «екзистенціал». Висновки. Ознаки речі, виділені в тексті
Гайдеггера, є станом такої фіксації множини означених кроків, який свідчить про утворення умов творчості. На
відміну від творіння, умови творчості слід розуміти й розглядати як результат поступового накопичення
безпідставного множення творінь, що в процесі своєї взаємодії спричиняють історичний рух у послідовності двох
протиставлених у єдності складових – природної та соціальної. Кордоном і єднальною ланкою між ними слугує
поняття психічного, а полем відображення, що утворює історичні форми організації людської психічної і
матеріальної діяльності, є екзистенціал, або ціннісне переживання.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to conceptually logicalise the procedurality of the creation act based on the analysis
of M. Heidegger's work«The Origin of the Work of Art». The research methodology has primarily been based on the
futurological or value-futurological method, which is the author's proposal of V. Sievers. It is only effective in the context
of our research, unlike established historical, comparative, axiological, and phenomenological methods, since it is based
on the idea of a coordinated approach to the perception of reality and the simultaneous movement of a person in it.
Moreover, as follows from the very name, it is itself a direction and a criterion of movement in it. The scientific novelty
of the study is that based on the analysis of M. Heidegger's work «The Origin of the Work of Art», the act of creation is
divided into two stages: the vision of truth in the circle of «nothing» and the hypothetical phasing of acquisition based on
the act of creation as a result of the status of a thing. An interpretation of one of the oldest problems in philosophy – the
problem of «qualia» – is offered, and a new approach to understanding the category «existential» is also presented. Conclusions. The signs of a thing highlighted in Heidegger's text are a state of such fixation of a set of defined steps,
which indicates the formation of creative conditions. In contrast to creation, the conditions of creativity should be
understood and considered as the result of the gradual accumulation of groundless multiplication of creations that in the
process of their interaction cause a historical movement in the sequence of two opposing components in unity: natural
and social. The concept of mental serves as a boundary and a connecting link between them. In addition, existential or
valuable experience is a field of reflection that forms historical forms of human mental and material activity organisation.