Короткий опис(реферат):
Метою роботи є розглянути історію створення, наявні видання та редакції, а також виконання на різних
клавішних інструментах Партити №1, B-dur, BWV 825, Й. С. Баха; виявити й аргументувати розбіжності у
виконавських інтерпретаціях. Методологія роботи. За основу взято універсальні – історичний, аналітичний – та
спеціальні методи дослідження: системно-етнофонічний метод розглядає взаємодію зв'язків «інструмент –
виконавець – музика», особливості конструкцій інструментів та їх акустичні можливості, виконавський комплекс
(техніка гри, методи роботи з текстом, виконавські школи) та виконувану музику (манеру виконання);
когнітивний та комплексно-апробаційний методи заснованi на тому, що авторка, будучи виконавицею-практиком,
безпосередньо апробувала досліджуваний матеріал – характер освоєння прийомів гри, орнаментики – у межах
виконавчої практики, бесід і майстер-класів з визнаними представниками виконавчої традиції (М. Свириденко,
О. Дмитренко, Б. Біллетер, М. Крістева, С. Леві) і традицій інструментобудування (Д. Тітенко). Матеріалом
дослідження є записи найвідоміших виконавців. Наукова новизна. Вперше порушено питання можливості та
художньої виправданості (достовірності) виконання музичного твору бароко на різних клавішних інструментах
в умовах сьогодення. За приклад узято клавірну Партиту №1 Й. С. Баха. Проаналізовано та порівняно наявні
видання, редакції, музичні виконання на фортепіано, клавесині, клавікорді, органі. Висновки. Виявлено такі
відмінності у виконавських інтерпретаціях: 1) у темпах виконання, що пов'язано з різною тривалістю звучання
взятого звуку на кожному інструменті, хоча й індивідуальний художній задум виконавця також має значення;
2) у динамічному плані побудови композицій: терасна гучність динаміки клавесина й органа протистоїть
поступовому переходу від форте до піано й навпаки (висхідно-низхідна динаміка) фортепіано та клавікорда, що
також пов'язано з особливостями будови інструментів та їх динамічними можливостями. Водночас спостерігаємо
єдність різних інтерпретацій п'єс циклу в артикуляції, агогіці та фразуванні.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to consider the history of creation, existing editions and revisions, as well as
performance on various keyboard instruments of Partita No. 1, B-dur, BWV 825, by J.S. Bach, as well as to identify and
justify the discrepancies in performance interpretations. The research methodology. Universal (historical and analytical)
methods and the following special research methods are taken as a basis. The system-ethnophonic method examines the
interaction of the “instrument-performer-music” connection: the features of the instruments' constructions and their
acoustic capabilities, the performing complex (playing technique, methods of working with the text, performing schools)
and the music performance (the manner of performance). Cognitive and complex approbation methods are based on the
fact that the author, as a practicing performer, directly tested the researched material, namely the nature of mastering
playing techniques, ornamentation, within the framework of performing practice, conversations and master classes with
the largest representatives of the performing tradition (M. Svyrydenko, O. Dmytrenko, B. Billeter, M. Kristeva, S. Levi)
and traditions of musical instruments making (D. Titenko). The research material is the records of the most famous
performers. Scientific novelty. For the first time, the problem of the possibility and artistic justification (authenticity) of
performing a baroque piece of music on various keyboard instruments in today's conditions is highlighted. As an example,
the piano Partita No. 1 by J. S. Bach is taken. Existing editions, revisions, musical performances on piano, harpsichord, clavichord, organ were analysed and compared. Conclusions. The following differences in perfomance interpretations
were revealed: in the time of performance (which is related to the different duration of the sound on each instrument,
although the individual artistic idea of the performer is also important); in the dynamic plan of building compositions: the
terrace volume of the dynamics of the harpsichord and the organ opposes the gradual transition from the forte to the piano
and vice versa (ascending-descending dynamics) of the piano and clavichord (which is also related to the peculiarities of
the structure of the instruments and their dynamic capabilities). At the same time, we observe the unity in the different
interpretations of the articulation, agogics and phrasing.