Музичне виконавство в контексті феномену постмодерністської музичної культури

Abstract

Мета статті – виявити особливості та тенденції сучасного музичного виконавства крізь призму феномену постмодерністської музичної культури. Методологія дослідження. Застосовано аналітичний метод; системний метод, завдяки якому розглянуто постмодерністичну музичну культуру як цілісність; історичний метод та метод культурологічного аналізу, що посприяли розумінню шляхів формування і розвитку музичного виконавства, а також сутності музичного виконавства як соціокультурного явища; метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна. Проаналізовано характерні ознаки музичного постмодернізму; виявлено особливості та тенденції розвитку сучасного музичного виконавства в контексті культури постмодернізму; розглянуто проблематику виконавської інтерпретації крізь призму концепції постмодернізму. Висновки. Сформовані в минулих століттях інститути музичного виконавства в сучасному соціокультурному просторі зберігають свої позиції, проте характерним явищем наразі стає посилення тенденцій, народжених добою постмодернізму. На основі концептуальних принципів постмодерністської музичної культури у виконавстві: формуються безпрецедентні інтерпретаційні підходи до музичного тексту, спрямовані на залучення як елітарного, так і масового слухача, актуалізуються прийоми поєднання та еклектики різноманітних поглядів і художніх традицій, діалогізму з різними цивілізаціями й історичними періодами. Власне виявлення в контексті специфіки музичного виконавства отримує концепція «смерті автора», реалізуючись у новій, постмодерністській стратегії інтерпретації нотного тексту та значно розширюючи авторські можливості виконавців. Специфіка музичного виконавства за доби постмодернізму полягає в унікальних підходах до інтерпретаційної діяльності, що, зокрема, передає ключові риси свого часу, відтворює особливу місію людини в сучасному світі, відображає культурне життя та ін.