Репозитарій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв України

Синкретизм церковної поховально-обрядової музики та фольклорних елементів у православній традиції

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Сапожнік, Ольга Василівна
dc.date.accessioned 2023-04-26T13:31:03Z
dc.date.available 2023-04-26T13:31:03Z
dc.date.issued 2023
dc.identifier.citation Сапожнік О. В. Синкретизм церковної поховально-обрядової музики та фольклорних елементів у православній традиції // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 1. С. 269–275. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4818
dc.description The purpose of the article is to discuss the mutual influence of funeral and ritual music and folklore ritual traditions of Ukrainian Orthodoxy. The specifics of the development of folk beliefs, customs and church ritual, and burial music are investigated. It is indicated that Orthodox sacred music developed in interaction with centuries-old folk melos and became the basis for the development of church musical culture. The study aims to identify the relationship of burial ritual music and folklore elements in church chants of the Orthodox tradition, to outline the phenomenon of church burial and ritual music as a specific way of spiritual communication, catharsis, emotional and figurative assimilation, and reflection of personal worldview. The research methodology comprises the general scientific methods of analysis: historicism, systematisation, comparison, and generalisation of the problem under study. Scientific novelty of the research lies in clarifying the fixation and elaboration of the Orthodox taphological repertoire; in the study of the mutual influence of folk household and burial beliefs, customs and church ritual, and burial music of Orthodox Christians on the cultural identity of Ukrainians, their worldview, and national genotype. Conclusions. In the musical burial ritualism of Ukrainians, the symbiosis of customs, beliefs, and church rites is still clearly traced. All of them are aimed to convert an Orthodox Christian to a righteous, sinless life, to the hope of forgiveness and remission of sins, and to giving peace to the soul after death in anticipation of the Kingdom of Heaven, eternal life. They also intend to cleanse the living space from negative action, to ensure the successful transition of the soul of the deceased to the Kingdom of God, to protect living relatives and to unite the living and the dead from the family in Holy Communion (Eucharist). The Orthodox musical and aesthetic tradition states that the soul’s prayer of the deceased is strong and effective in God. Consequently, Christians have a firm belief that the souls of the dead pray for their living descendants of each kin, and the mission of the living is to pray for the eternal peace of their souls and the universal resurrection in the Kingdom of Heaven. If we are to achieve a fullness of synergistic communion with the Lord, we must not only rely on God's help, but also make our spiritual contribution through spiritual effort and compassionate strain, kenosis, self-sacrifice, and personal predestination to the Good. The phenomenon of church burial and ritual music appears as a specific way of spiritual communion, emotional and figurative mastering and reflection of the worldview of an Orthodox Christian, which gives rise to an ethno-national type of a person’s musical and aesthetic thinking, and cultural self-identification. With the help of church chants, including pure funeral and ritual songs, Ukrainian musical culture became the personification of religious and aesthetic ideals, and mental-ideological attitudes of Orthodoxy. This influenced the processes of national identification and left a characteristic imprint on the ethno-national mentality and spiritual and musical culture of Rus-Ukraine throughout the centuries. uk_UA
dc.description.abstract Мета дослідження полягає у виявленні взаємозв‘язку поховальної обрядової музики та фольклорних елементів у церковних піснеспівах православної традиції, окресленні феномену церковної поховально-обрядової музики як специфічного способу духовного спілкування, катарсису, емоційно-образного засвоєння та відображення особистісного світогляду. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи аналізу: історизму, систематизації, порівняння та узагальнення досліджуваної проблеми. Наукова новизна – в уточненні питань фіксації та опрацювання православного тафологічного репертуару; у дослідженні взаємовпливу народних побутово-поховальних вірувань, звичаїв та церковної обрядово-поховальної музики православних християн на культурну ідентичність українців, їх світовідношення та національний генотип. Висновки. У музичній поховальній обрядовості українців і до сьогодні виразно прослідковується симбіоз звичаїв, вірувань і церковних обрядів. Усі вони спрямовані на навернення православного християнина до праведного безгрішного життя, на сподівання прощення і відпущення гріхів та по смерті дарування спокою душі в очікуванні Царства Небесного, вічного життя; на очищення життєвого простору від негативної дії, забезпечення успішного переходу душі покійного до Царства Божого, на захист живих родичів та єднання живих і померлих з родини у Святому причасті (Євхаристії). Православна музично-естетична традиція зазначає, що молитва душі покійного є сильною, дієвою в Бога, тому християни мають тверду віру в те, що душі померлих моляться за живих нащадків кожного роду, а місія живих – молитися за вічний спокій їхніх душ та загальне воскресіння в Царстві Небесному. Якщо ми прагнемо досягти повноти синергійного спілкування з Господом, то повинні не тільки уповати на Божу поміч, але й зробити свій духовний внесок шляхом душевного зусилля і доброчинного напруження, кенозису, саможертовності, «приреченості» себе на Добро. Феномен церковної поховально-обрядової музики постає як специфічний спосіб духовного спілкування, емоційно-образного засвоєння та відображення світогляду православного християнина, що породжує етнонаціональний тип музично-естетичного мислення і культурної самоідентифікації людини. За допомогою церковних піснеспівів, зокрема поховально-обрядових пісень, українська музична культура стала уособленням релігійно-естетичних ідеалів та ментально-світоглядних установок православ’я, це вплинуло на процеси національної ідентифікації і наклало характерний відбиток на етнонаціональну ментальність та духовно-музичну культуру Русі-України упродовж віків. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject українська православна традиція uk_UA
dc.subject поховально-обрядова музика uk_UA
dc.subject церковні піснеспіви uk_UA
dc.subject обрядовий фольклор uk_UA
dc.title Синкретизм церковної поховально-обрядової музики та фольклорних елементів у православній традиції uk_UA
dc.title.alternative Syncretism of Church Burial and Ritual Music and Folklore Elements in Orthodox Tradition uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу