dc.contributor.author |
Губернатор, Олена Ігорівна |
|
dc.date.accessioned |
2023-04-27T13:36:33Z |
|
dc.date.available |
2023-04-27T13:36:33Z |
|
dc.date.issued |
2023 |
|
dc.identifier.citation |
Губернатор О. І. Метамодернізм як нова парадигма сучасних культурних практик // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 1. С. 109–114. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/4832 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to reveal the features of metamodernism as a new paradigm of modern cultural practices.
Research methodology. The method of critical analysis, the systemic method, the structural and formal method, as well as the
method of systematisation and generalisation were applied, which contributed to the examination and scientific justification of
the concepts of metamodernism, the identification of the characteristic features of cultural practices in the paradigm of
metamodernism, and the awareness of their new aesthetics. Scientific novelty. The post-postmodernist discourse in the context
of modern cultural theory has been studied and the main theoretical concepts of metamodernism are analysed. The concept of
"metamodernism" has been clarified; attitudes have been considered and the main features of cultural practices in the paradigm
of metamodernism have been revealed. Conclusions. Metamodernism is a new paradigm dominated by the ethic concerned
with the search for authenticity and defining the foundations of being in ways that allow the fragmented self to integrate into
new configurations of meaning. At the same time, metamodernism represents a change in milestones that corresponds to the
cultural and historical process. According to the concept of metamodernism, modern cultural practices do not abandon the
characteristic genres and techniques of postmodernism, but offer their own approaches to their use. Features of cultural practices
in the paradigm of metamodernism are: departure from rigid personification, utilitarianism and spiritual alienation; overcoming
discrete consciousness and individualism; a shift in emphasis from the tendency to destruction to a meaningful desire for
contemplation, for reconstruction, and a holistic worldview; overcoming old concepts, the evolution of ideas and respect for
history, the world and ourselves; the formation of a new, integral, syncretic consciousness, which is capable of global
understanding, responsibility, and socially useful activity. The innovation of the cultural practices of metamodernism consists
in stimulating the work of imagination – in the theoretical and practical discourse of metamodernism, new ways of working
with the emotionality and imagination of the viewer are considered through the prism of atmosphere and immersion. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета статті – виявити особливості метамодернізму як нової парадигми сучасних культурних практик.
Методологія дослідження. Застосовано метод критичного аналізу, системний, структурний і формальний
методи, а також метод систематизації та узагальнення, що посприяли розгляду та науковому обґрунтуванню
концепцій метамодернізму, виявленню характерних особливостей культурних практик у парадигмі
метамодернізму та усвідомленню їх нової естетики. Наукова новизна. Досліджено постпостмодерністичний
дискурс у контексті сучасної теорії культури та проаналізовано основні теоретичні концепції метамодернізму;
уточнено поняття «метамодернізм»; розглянуто установки та виявлено основні особливості культурних практик
у парадигмі метамодернізму. Висновки. Метамодернізм – це нова парадигма, у якій домінує етика, пов’язана з
пошуком аутентичності та визначенням основ буття способами, що дають змогу фрагментованому «я»
інтегруватися в нові сенсові конфігурації. Водночас метамодернізм уособлює зміну віх, що відповідає культурно історичному процесу. Відповідно до концепції метамодернізму сучасні культурні практики не відмовляються від
характерних жанрів та прийомів постмодерну, а пропонують власні підходи до їх використання. Особливостями
культурних практик у парадигмі метамодернізму є: відхід від жорсткої персоніфікації, утилітаризму та духовного
відчуження; подолання дискретної свідомості та індивідуалізму; зміщення акцентів з тяжіння до руйнування на
осмислене прагнення до споглядання, до реконструкції та цілісного світосприйняття; подолання старих
концепцій, еволюція ідей та поважне ставлення до історії, світу й самих себе; становлення нової, цілісної,
синкретичної свідомості, що здатна до глобального світорозуміння, відповідальності та соціально корисної
діяльності. Новаторство культурних практик метамодернізму полягає в стимулюванні роботи уяви: у теоретико практичному дискурсі метамодернізму нові способи роботи з емоційністю та уявою глядача розглядають крізь
призму атмосфери та імерсії. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
метамодернізм |
uk_UA |
dc.subject |
постмодернізм |
uk_UA |
dc.subject |
культурна парадигма |
uk_UA |
dc.subject |
культурні практики |
uk_UA |
dc.subject |
чуттєвість |
uk_UA |
dc.subject |
імерсивне середовище |
uk_UA |
dc.title |
Метамодернізм як нова парадигма сучасних культурних практик |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Metamodernism as a New Paradigm of Modern Cultural Practices |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |