Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – проаналізувати сучасні втілення образу Орфея, створені на основі художнього
переосмислення античного міфу, який протягом значного періоду існування зазнав змін своєї ролі від моделі
архаїчного суспільства до включення у великий культурний контекст мистецтва сьогодення. Методологічну
основу дослідження складає низка методів. Аналітичний метод застосовується для того, щоб проникнути у
сутність Орфея-митця, що дасть змогу дізнатися про мотиви його вчинків. За допомогою компаративного методу
порівнюються спільні та відмінні риси первинного міфологічного образу з його трансформованими варіантами.
Застосування історичного методу потрібно для того, щоб простежити розвиток вічного образу в мистецтві в різні
історичні періоди. Дослідження такого відомого всім образу неможливе без застосування дескриптивного
методу, тому що його витоки знаходяться в міфологічних джерелах. Наукова новизна дослідження полягає у
розгляді вічного образу Орфея, що існує в мистецтві як породжувальна модель дійсності. Доведення цієї тези
здійснюється на основі аналізу прикладів сучасних переосмислених утілень міфологічного сюжету через
наділення його відповідним до сьогодення соціокультурним смислом. Демонстрація таких сюжетних та
мотивних трансформацій не лише нівелює дистанцію між історією та сучасністю, а й породжує «новий» міф,
який відіграє роль моделі нової дійсності. Висновки. Деякі відомі сюжети, будучи неодноразово розказаними та
переказаними, неминуче зазнають змін, значно віддаляючись від свого першоджерела. Історія про Орфея,
відображена у творах мистецтва різних жанрів, функціонує як свого роду еволюційна сила в рамках культури,
що постійно розширюються. Давня легенда про фракійського співця є постійним спонукальним мотивом до
появи нових творінь, які не тільки не суперечать культурно-історичному розвитку людства, а й сприяють йому,
оберігаючи художню спадщину минулого від культурного забуття шляхом створення трансформованої моделі
образу, яка бере активну участь у породженні нової дійсності.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the study is to analyse the modern embodiment of the eternal image of Orpheus created on the basis
of an artistic revaluation of an ancient myth, which over a significant period of its existence has changed its role from the
model of archaic society to inclusion in the great cultural context of the art of today. The methodological base of the
study consists of a number of methods. Analytical method is used to penetrate the essence of the Orpheus as an artist,
which allows us to learn about the motives of his actions. The comparative method is applied to compare and contrast the
primary mythological image with its transformed variants. The use of the historical method is necessary in order to trace
the development of the eternal image in art in different historical periods. The study of such a well-known image is
impossible without the use of a descriptive method since its origins are in mythological sources. The scientific novelty
of the study is to consider the eternal image of Orpheus, which exists in art as a generating model of reality. The proof of
this thesis is based on the analysis of the examples of modern revaluated embodiment of the mythological plot by giving
it the meaning that is relevant to the present socio-cultural meaning. Demonstration of such plot and motive
transformations not only eliminates the distance between history and modernity, but also gives rise to a “new” myth that
plays the role of a model of new reality. Conclusions. Some well-known plots, being repeatedly told and retold, inevitably
undergo changes, significantly moving away from their primary source. The story of Orpheus, reflected in the works of
art of different genres, functions as a kind of evolutionary power within the constantly expanding culture. An ancient
legend of the Thracian Singer is a constant motif of new creations that not only contradict the cultural and historical development of humankind, but also contribute to it protecting the artistic heritage of the past from cultural oblivion by
creating a transformed model of image that is actively involved in the creation of new reality