Короткий опис(реферат):
Мета роботи – розглянути мініатюру як образотворчу інтерпретацію тексту, а також один з елементів
entertainment у контексті розвитку культури Середньовіччя. Як методологію дослідження використано
аналітичний метод для збору теоретичного матеріалу про мініатюри Меровінзького періоду (V–VII ст.), на
прикладі Гелазіанського і Геллонського Сакраментаріїв; мініатюри часів Каролінзького відродження VIII–IX ст.
(Євангеліє Годескалька, Євангеліє Ади, Євангеліє із монастиря Св. Медарда в Суасоні); історико культурологічний метод для більш повного аналізу ролі мініатюри в соціокультурному житті Середньовічної
Європи як одного з елементів обрядово-ритуального entertainment; мистецтвознавчий метод, у якому залучено
детальний розгляд та опис середньовічної книжної мініатюри; теоретичний метод – для підбиття підсумків.
Наукова новизна статті полягає в дослідженні мініатюри як образотворчої інтерпретації тексту в контексті
розвитку культури Середньовіччя як чуттєвої форми пізнання ідеального зразка й одного з елементів уособлення
обрядово-ритуального entertainment у соціокультурному житті цього історичного періоду. Висновки. У статті
досліджено мініатюру як образотворчу інтерпретацію тексту в контексті розвитку культури Середньовіччя.
Доведено, що ще з античних часів мініатюра на прикладі Ambrosian Iliad виступала уособленням обрядово ритуального й частково мистецького entertainment, що дало змогу окреслити мініатюру як образотворчу складову
цього феномену, а також як образотворчу інтерпретацію рукописного тексту, який відображає найбільш
актуальні події цієї історичної доби. Розглянуто найяскравіші зразки мініатюри в ранньохристиянській традиції
Західної Європи, які представлені в Меровінзьких рукописах V–VIII ст. на прикладі Гелазіанського і
Геллонського Сакраментаріїв. Графічне мініатюрне декорування стає не просто образотворчою інтерпретацією
тексту, а перетворюється в елемент культу. Наявно багато зображень птахів, риб, звірів, рослинних орнаментів,
акцент зроблено на червоному, жовтому, зеленому. Велику увагу приділено декоративному оформленнювеликих
літер розділів, вони стають спеціальними символічними знаками, яким навіть приписують магічний зміст.
Мініатюра починає виступати чуттєвою формою пізнання ідеального зразка, яка доступна обраним. Ця традиція
продовжується і на прикладі Каролінзьких рукописів, мініатюри «Джерело життя» (Євангеліє Годескалька),
«Поклоніння агнцю» і «Джерело життя» (Євангеліє із монастиря Св. Медарда в Суасоні), які є символічними,
уособлюючи теоцентричний світогляд, що Євангеліє виступає джерелом вічного життя.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to consider the miniature as a pictorial interpretation of the text, as one of the elements
of «entertainment» in the context of the development of medieval culture. The research methodology. An analytical
method is used to collect theoretical material about the miniatures of the Mirovingian period (V–VII centuries), on the
example of the Sacramentarium Gelasianum and Gellon Sacramentarium; the miniatures from the times of the Carolingian
revival of the VIII-IX centuries, («Gospel of Godescalk», «Gospel of Ada», «Gospel from the monastery of St. Medard
in Soissons»). A historical and cultural method is applied to analyse the role of the miniature in the socio-cultural life of
Medieval Europe as one of the elements of ceremonial and ritual «entertainment». An art historical method that involves
a detailed examination and description of a medieval book miniature, and a theoretical method are used to summarise the
findings. The scientific novelty of the work is that for the first time the miniatures are considered as a pictorial
interpretation of the text in the context of the development of the medieval culture, as a sensual form of knowledge of anideal model, and one of the elements of the personification of ritualistic "entertainment" in the socio-cultural life of this
historical period. Conclusions. The article examines the miniature as a visual interpretation of the text in the context of
the development of the culture of the Middle Ages. It has been proven that since ancient times the miniature, on the
example of the "Ambrosian Iliad", was the personification of ceremonial and ritual, and partly artistic "entertainment",
which made it possible to outline the miniature as a pictorial component of this phenomenon, as well as a pictorial
interpretation of the handwritten text which reflects the most current events of this historical era. The brightest examples
of the miniatures in the early Christian tradition of Western Europe, which are presented in the Merovingian manuscripts
of the V-VIII centuries, are considered using the example of the Sacramentarium Gelasianum and Gellon Sacramentarium.
Graphic miniature decoration becomes not just a pictorial interpretation of the text, but turns into an element of worship.
There are many images of birds, fish, animals, and plant ornaments, the emphasis is on red, yellow, and green. Great
attention is paid to the decorative design of the capital letters of the sections, they become special symbolic signs that are
even attributed with magical meaning. The miniature begins to act as a sensual form of knowledge of the ideal model,
which is available to the chosen ones. This tradition continues on the example of Carolingian manuscripts, the miniatures
«Source of Life» («Gospel of Godescalcus»), «Adoration of the Lamb» and «Source of Life» («Gospel from the
Monastery of St. Medard in Soissons») are symbolic, personifying the theocentric worldview, that the Gospel is the source
of eternal life.