Короткий опис(реферат):
Мета роботи полягає у висвітленні основних віх концертно-виконавської діяльності піаністів української
діаспори Канади другої половини ХХ ст.; розкритті палітри їх репертуарного багатства; окресленні ролі творчості
українських композиторів у виконавському доробку піаністів-емігрантів. Методологія дослідження ґрунтується
на таких наукових підходах як хронологічний, що дає змогу розглянути мистецьку діяльність піаністів
української діаспори Канади у часовій послідовності; конкретно-пошуковий, що полягає в опрацюванні
літератури дотичної тематики; предметно-цільовий аналіз концертно-виконавської атмосфери в діаспорі, завдяки
якому прослідковуємо індивідуальний виконавський стиль піаністів-емігрантів, та палітру їх концертного
репертуару. Наукова новизна розвідки полягає в комплексному дослідженні основних аспектів виконавської
творчості піаністів української діаспори Канади другої половини ХХ ст., головно, з’ясуванні ролі творчості
українських композиторів у їх репертуарному списку; вперше здійснено аналіз концертно-виконавських надбань
маловідомих в Україні піаністів Романа Стецури та Стефанії Жовнір-Клос. Висновки. Проаналізувавши
концертну діяльність українських піаністів різних поколінь, можна стверджувати, що творчо-виконавська
діяльність митців української діаспори Канади стала вагомим внеском у розвиток музичної культури України,
оскільки її представники доклали чимало зусиль задля збереження та популяризації національного музичного
мистецтва у полікультурному середовищі. Яскравим свідченням цього є включення до їхнього виконавського
репертуару творів композиторів різних епох: від Д. Бортнянського й М. Лисенка, до взірців музичної творчості
сучасних майстрів – Б. Фільц, Є. Станковича, М. Скорика, Г. Ляшенка, О. Красотова, Ж. Колодуб, Л. Дичко, з
якими тісно співпрацювали піаністи.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the work is to highlight the main milestones of the concert performance activities of pianists of
the Ukrainian diaspora in Canada in the second half of the twentieth century; to reveal the palette of their repertoire; to
outline the role of Ukrainian composers in the performing heritage of emigrant pianists. The research methodology is
based on the following scientific approaches: chronological, which allows the author to consider the artistic activity of
pianists of the Ukrainian diaspora in Canada in a chronological sequence; specific search, which consists in studying the
literature on related topics; subject-targeted analysis of the concert and performance atmosphere in the diaspora, which
helped to trace the individual performance style of emigrant pianists and the palette of their concert repertoire. The
scientific novelty of the research lies in a comprehensive study of the main aspects of the performing creativity of pianists
of the Ukrainian diaspora in Canada in the second half of the twentieth century, mainly in clarifying the role of the
Ukrainian composers in their repertoire; for the first time, the concert and performance achievements of pianists Roman
Stetsura and Stefania Zhovnir-Klos, little-known in Ukraine, were analysed. Conclusions. Having analysed the concert
activities of Ukrainian pianists of different generations, it can be argued that the creative and performing activities of
artists of the Ukrainian diaspora in Canada have made a significant contribution to the development of the musical culture of Ukraine, as its representatives have made great efforts to preserve and popularise the national musical art in a
multicultural environment. A vivid evidence of this is the inclusion in their performance repertoire of works by composers
of different eras: from D. Bortnianskyi and M. Lysenko, to examples of the musical creativity of contemporary masters
– B. Filts, E. Stankovych, M. Skoryk, H. Liashenko, O. Krasotov, Zh. Kolodub, L. Dychko, with whom the pianists
worked closely.