Теоретичне музикознавство на Буковині (на прикладі підручника гармонії С. Воробкевича)

Abstract

Мета роботи – охарактеризувати стан теоретичного музикознавства на Буковині у період кінця XIX – початку XX століття на основі праці Сидора Воробкевича «Музична гармонія». Методологія дослідження. Стаття підготовлена з використанням таких методів дослідження: історичний, біографічний, культурологічний, метод теоретичного узагальнення. Системний підхід наукового дослідження допоміг здійснити аналіз праці, що стала однією зі спроб адаптації теоретичних основ музичної гармонії потребам багатонаціонального середовища буковинського краю. Наукова новизна – в статті вперше ґрунтовно проаналізовано музично-теоретичну працю, що стала основою теоретичної підготовки фахівців з музичного мистецтва на Буковині, здійснено висновки про особливості музикознавства краю. Висновки. Одна з перших теоретичних праць на Буковині, що з’явилася в період Австро-Угорського володарювання в краї, – підручник з гармонії Сидора Воробкевича. Незважаючи на те, що переважна більшість завезених книг та праць місцевих діячів мистецтва, була написана німецькою мовою, «Музична гармонія» С. Воробкевича – румуномовна, адже велику частину населення краю складали румуни. Потреба створення такого підручника була надзвичайно актуальною серед музикантів Буковини та Чернівців. С. Воробкевич створив одну з перших праць теоретичного музикознавства на Буковині, що стала основою музичної освіти краю. Праця Сидора Воробкевича повністю відповідає традиціям другої половини XIX століття та підтверджує думку про те, що термінологія, методичне пояснення основ теорії музики, зокрема музичної гармонії, на той момент знаходилися на стадії розвитку, та зазнали змін вже у наступному столітті. «Музична гармонія» С. Воробкевича – джерело інформації про основні постулати теоретичного музикознавства, пов’язані з принципами гармонічного мислення, що, на думку автора підручника, є обов’язковим підґрунтям успішної композиторської діяльності.