Балади Ф. Шопена в представництві  ідей бідермаєра

Чжу, Цзії

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Чжу, Цзії
dc.date.accessioned	2023-10-02T13:23:28Z
dc.date.available	2023-10-02T13:23:28Z
dc.date.issued	2023
dc.identifier.citation	Чжу Цзії. Балади Ф. Шопена в представництві ідей бідермаєра // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 2. С. 225–230.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5060
dc.description	The purpose of the work is to identify the Biedermeier features of thinking in F. Chopin’s large forms in the embodiment of the ideas of the spiritualised "light" play of the noble salon gatherings in memory of the historical Greater Poland. Such a heroic and melancholic background of Chopin's presentation of his achievements, especially within large forms, inspired the understanding of the thought orientation (according to I. Belza) of his thinking. The research methodology is the intonation vision of the genetic unity of musical and speech principles in the development of the concept of B. Asafiev and B. Yavorsky based on the works of D. Androsova, O. Markova, L. Stepanova, L. Shevchenko, with an emphasis on the hermeneutical perspective of the intonation approach, as well as with the advancement of methods – biographical and descriptive, with emphasis on the intellectual-biographical aspect for the sake of accuracy of interpretive indicators of the analysis of works, analytical and structural as a concentration of musicological specificity of thematic and constructive features of compositions, interspecies stylistic comparative for understanding the interactions of artistic and scientific-religious tendencies in the environment of F Chopin. The scientific novelty of the work is determined by the reliance on Biedermeier's concept of "the big in the small" in the analysis of the large ballad forms, especially with regard to the initial Warsaw and late periods, the time of the composer’s formation and final search. Conclusions. Biedermeier draws out the underestimated tempo-factual essence of Chopin's presentation of those forms that, in high tempo playing, "dematerialised" the theatrical variegation of expression in favour of bringing the Ballades closer to the thoughtful, i.e. lyric-epic forms. The latter appear prolonged in the hallelujah complex of Chopin's ultra-fast playing as a representative of spiritualised salon light pianism, with its distancing from existential drama in favour of the glorious lyricism of the "pearl" fioriture of sound in the spirit of the passage figurativeness of old church singing. The parallel of F. Chopin's thoughtful thinking with his contemporary and passionate confessor of the national idea T. Shevchenko’s poetic and thoughtful content of the genre expression of large-scale compositions is noteworthy.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи – виявлення бідермаєрівських рис мислення у крупних формах Ф. Шопена у втіленні ідей одухотвореної «легкої» гри шляхетських салонних зібрань у пам’ять про історичну Велику Польщу. І така героїчно-меланхолічна підоснова шопенівського подання своїх здобутків, особливо в межах крупних форм, надихнула розуміння думної спрямованості (за І.Белзою) його мислення. Методологічна основа дослідження – інтонаційне бачення генетичної єдності музичного і мовленнєвого начал у розвиток концепції Б. Асаф’єва і Б. Яворського за працями Д. Андросової, О. Маркової, Л. Степанової, Л. Шевченко, з акцентуванням герменевтичного ракурсу інтонаційного підходу, а також з висуненням методів – біографічно-описового, з підкресленням інтелектуально-біографічного аспекту заради точності інтерпретаційних показників аналізу творів, аналітично-структурного як зосередження музикознавчої специфіки тематично-конктруктивних ознак композицій, міжвидового стильового компаративу для усвідомлення взаємодій мистецьких і наукових-релігійних тяжінь в оточенні Ф. Шопена. Наукова новизна роботи визначається у спиранні на концепцію бідермаєра «велике в малому» при аналізі саме крупних форм балади, особливо що стосується початкового варшавського, і пізнього періодів, часу становлення і підсумкових пошуків композитора. Висновки. Бідермаєр складає недооціненну темпо-фактурну сутність подання Шопеном тих форм, які у високих темпах гри «дематеріалізовували» театральну строкатість вираження на користь наближення Балад до думних, тобто ліро-епічних форм. Останні постають пролонгованими в алілуйний комплекс надшвидкої гри Шопена як представника одухотвореного салонного легкого піанізму, з його дистанціюванням від буттєвої драматичності на користь славильного ліризму «перлинної» фіорітурності звучання у дусі пасажної фігуративністі староцерковного співу. Заслуговує на увагу паралель думного мислення Ф. Шопена із його сучасником і пристрасним сповідальником національної ідеї Т. Шевченком з поемо-думним наповненням жанрового вираження масштабних композицій.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	балада	uk_UA
dc.subject	жанр в музиці	uk_UA
dc.subject	бідермаєр	uk_UA
dc.subject	«легкий» стиль фортепіанної гри	uk_UA
dc.subject	думність Ф. Шопена	uk_UA
dc.title	Балади Ф. Шопена в представництві ідей бідермаєра	uk_UA
dc.title.alternative	F. Chopin's Ballads in Representation of Biedermeier's Ideas	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA