Сучасність крізь призму історії українського авангарду: стратегії візуальної комунікації

Abstract

У статті досліджуються стратегії візуальної комунікації в художньому просторі експонування творів українського аваргарду 1910–1930-х років. Вирішується низка завдань, пов’язаних з осмисленням ролі візуальної (музейної) комунікації у реалізації виставкових проєктів з експонування українського авангарду першої третини ХХ століття, представленого творами Казимира Малевича, Олександра Богомазова, Давида та Володимира Бурлюків, Василя Єрмилова, Олександри Екстер, Віктора Пальмова, Володимира Баранова-Росіне та інших митців. Актуальність зазначеної теми обумовлена необхідністю повернення українському авангарду його історії, а відповідно, і належного місця в історії світової культури. У статті констатується важливість якнайшвидшої деколонізації українського аваргарду, виходу за межі доненавна усталеної російської (радянської) парадигми його сприйняття за кордоном, в т.ч. з огляду на поточну соціально-історичну ситуацію та триваючу російську агресію. Відповідно до мети дослідження у статті аналізується сучасні музейні практики та специфіка застосування медіа-технологій в організації художнього простору візуальної комунікації на прикладі виставок українського авангарду в Німеччині – «Тут і зараз. Український модернізм 1900–1930-ті роки і Дарія Кольцова» (Museum Ludwig, Köln) та «Калейдоскоп історій/ї. Українське мистецтво 1912–2023» (Das Albertinum, Dresden). Здійснюється оцінка музейних стратегій візуальної комунікації з точки зору їх впливу на процеси реактуалізації та переосмислення надбань української культури у цільовій аудиторії іноземних споживачів. Акценується увага на розгляді особливостей концептуалізації національної культурної ідентичності у роботах художників-аван гардистів та аналізі творчих рефлексій сучасних митців щодо сутності та історії українського авангарду (на матеріалах монументальної роботи «Tessellated» Дарії Кольцової).