Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Копієвська, Ольга Рафаілівна | |
dc.date.accessioned | 2023-10-20T08:25:12Z | |
dc.date.available | 2023-10-20T08:25:12Z | |
dc.date.issued | 2023 | |
dc.identifier.citation | Копієвська О. Р. Травма & істерія в європейській культурі fin de siècle (частина 1) // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 3. С. 3–9. | uk_UA |
dc.identifier.uri | http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5077 | |
dc.description | The purpose of the article is to analyse the reasons for the actualisation of the issues of trauma and hysteria in the European culture of the fin de siècle. The research methodology includes general scientific principles of systematisation and generalisation of the problem under study, which enabled identification and scientifically substantiation of existing theories and conceptual approaches to understanding the content of concepts of trauma, psychological trauma, hysteria, and mental illness. The application of the axiological approach helped to reveal the interdisciplinary nature of the considered theories, as well as to outline personalised cultural scientific positions. The use of the analytical method contributed to the identification of conceptual foundations for further scientific perspectives on the problematisation of trauma, psychological trauma, hysteria as mental illnesses in the context of cultural knowledge. The scientific novelty lies in the implementation of cultural reflection to clarify the socio-cultural determinants of the spread of hysteria and psychological trauma as mental illnesses. Conclusions. The article examines the issues related to the problematic field of contemporary trauma studies, and for this purpose, the interconnection of such phenomena as hysteria and trauma in the context of fin de siècle culture is highlighted. The specificity of the latter lies in its transitivity, which determines its "centaurism" (S. Krymskyi), and therefore it is described with the help of two mutually exclusive tropes. In the first case, it is pessimism, decline and decay, moral degeneration and degradation, doubts about the reliability of scientific knowledge, criticism of religious and scientific authorities, accompanied by a kind of "fall into archaism" and perceived as an idealisation of the past, a return to nature, to the traditions of pre-modern society. On the other hand, there is the expectation of a new era, optimism, and faith in progress, supported by the achievements of the Second Industrial Revolution and the yet-to-be-discovered abilities of the human mind to penetrate the depths of the unknown, including the human psyche. Such a cardinal contradiction, such an epochal cultural breakdown, has become a fertile ground for the spread of mental illnesses, including hysteria and psychological trauma. | uk_UA |
dc.description.abstract | Мета статті – проаналізувати причини актуалізації проблематики травм, істерії в європейській культурі fin de siècle. Методологія дослідження включає загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми, які дали змогу визначити та науково обґрунтувати наявні теорії, концептуальні підходи до розуміння змісту понять: травма, психологічна травма, істерія, ментальні хвороби. Застосування аксіологічного підходу дало можливість виявити в розглянутих теоріях міждисциплінарний характер, окреслити персоналізовані культурологічні наукові позиції. Використання аналітичного методу сприяло виявленню концептуальних засад щодо подальших наукових перспектив осмислення проблематизації травми, психологічної травми, істерії як ментальних хвороб в оптиці культурологічного знання. Наукова новизна полягає в здійсненні культурологічної рефлексії для з’ясування соціокультурної зумовленості поширення істерії та психологічної травми як ментальних хвороб. Висновки. У статті розглянуто питання, пов’язані з проблемним полем сучасних trauma studies, і з цією метою висвітлено взаємозв’язок таких феноменів, як істерія і травма в оптиці культури fin de siècle. Специфіка останньої полягає в перехідності, що й зумовлює її «кентавричність» (С. Кримський), а відтак й описано її за допомогою двох взаємовиключних тропів. У першому випадку – це песимізм, занепад і виродження, моральна дегенерація і деградація, сумніви в достовірності наукового знання, критика релігійних та наукових авторитетів, що супроводжується своєрідним «впадінням в архаїку» і сприймається як ідеалізація минулого, повернення до природи, до традицій домодерного соціуму. А в другому – очікування нової ери, оптимізм, віра в прогрес, підкріплений досягненнями другої промислової революції і ще не виявленими здатностями людського розуму проникати в глибини невідомого, зокрема й людської психіки. Подібне кардинальне протиріччя, такий епохальний культурний злам стали живильним ґрунтом для поширення ментальних хвороб, серед яких істерія і психічна травма. | uk_UA |
dc.language.iso | uk_UA | uk_UA |
dc.subject | травма | uk_UA |
dc.subject | істерія | uk_UA |
dc.subject | проблематизація травми & істерії | uk_UA |
dc.subject | ментальні хвороби | uk_UA |
dc.subject | європейська культура | uk_UA |
dc.subject | fin de siècle | uk_UA |
dc.title | Травма & істерія в європейській культурі fin de siècle (частина 1) | uk_UA |
dc.title.alternative | Trauma & hysteria in fin de siècle European culture (Part 1) | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |