Український театральний авангард у просторі музейному комунікації

Abstract

Мета роботи полягає у дослідженні принципів музейної комунікації в процесах експонування робіт вітчизняних театральних художників-авангардистів першої третини ХХ століття у виставкових проєктах України та Естонії 2014–2023 років. Методологія дослідження спирається на мистецтвознавчий та культурологічний аналіз. Наукова новизна дослідження пов’язана з розкриттям еволюції стратегій музейної комунікації у їх фокусуванні на трансляцію національних меседжів у внутрішньо-українському та інтернаціональному просторі культури щодо відображення специфіки кодів української ідентичності та переосмислення здобутків українського авангарду, зокрема, і театрального, з позицій деколонізації його сприйняття. У цьому контексті вперше проаналізовані мистецько-інтелектуальні моделі виставок «Сцена українського авангарду» («Мистецький арсенал», Київ, Україна, 2014 р.), «Футуромарення» («Мистецький арсенал», Київ, Україна, 2021– 2022 рр.) та «Futuromarennia. Ukraina ja avangard» (Художній музей KUMU, Таллін, Естонія, 2023 р.). У висновках констатується наявність еволюції комунікативних моделей, спрямованих на вибудовування зв’язків українського авангарду та народно-декоративного мистецтва, розкриття міжмистецьких зв’язків в рамках концепції панфутуризму в просторі української культури, а також презентацію постколоніального погляду на реактуалізацію зв’язків українського та європейського мистецтва в рефлексіях художників-авангардистів