Художні практики Валерія Гегамяна в контексті українсько-вірменських міжкультурних зв’язків

Abstract

Мета роботи – дослідити художньо-стилістичні практики В.Гегемяна, що він застосовував в процесі творчої діяльності в контексті історії мистецтв Вірменії та України. Зроблено акцент на уточненні біографічних фактів про художника та педагога. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, зокрема, аналізу, синтезу, індукції і дедукції, узагальнення і абстрагування, семітичного, описового, що в сукупності дозволило розглянути художні практики в творчості художника В.Гегамяна. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше введено до наукового обігу факти творчої біографії художника, що дозволило виявити міжкультурні впливи середовища української та вірменської культур на становлення творчого стилю В.Гегамяна. Висновки. Творчість та викладання В.Гегамяна мають відверто синтетичний характер. Обидва його види діяльності базуються на класичних традиціях, але в результаті є якісно новими художніми явища. Художня манера Гегамяна – це своєрідний симбіоз майстерного реалізму та модерністських принципів символізму, експресіонізму, фовізму, конструктивізму, втілених монументальними прийомами. Жанрова творчість В. Гегамяна представлена широко: від студій класиків, пейзажів, натюрмортів, чудових реалістичних та умовних портретів до величезних жанрових картин. У творчості художника присутні сильні етнічні мотиви: як вірменські, так і українські, при цьому художник все ж оперує категоріями загальноестетичними, віднаходячи власне символічно-образне означення.