Взаємодія культурних компонентів у музичному мистецтві Китаю у контексті глобалізаційних впливів

Abstract

Мета статті полягає в аналізі взаємодії китайських та глобальних елементів у музиці, а також висвітленні того, як китайці активно конструюють свою ідентичність через музичний дискурс. Дослідження використовує методи аналізу літературних джерел, концептуального аналізу та методи культурологічного аналізу для розкриття ролі музики в конструкції культурної ідентичності. Особлива увага приділяється аналізу культурних трансформацій, динаміки взаємодії китайських та глобальних культурних елементів у сфері музичного мистецтва. Наукова новизна полягає у вивченні взаємодії різних культурних компонентів у музичному контексті Китаю в умовах глобалізації. Висновки. Результати дослідження дозволяють визначити роль музики у формуванні та збереженні культурної ідентичності в умовах змінності та культурної взаємодії. Розуміючи сутність музики та вивчаючи досягнення своїх попередників, китайська спільнота використовує історично і культурно обумовлені ідеології та практики для орієнтації свого музичного дискурсу. Стверджено, що китайська музика може акустично виражати їхню національну ідентичність, навіть якщо звучання включає елементи, які мають зовнішнє походження або асоціюються з іншими культурами. Музика постає як платформа, де можуть ефективно спілкуватися різні національності як між собою, так і з представниками інших культур, виражаючи свою особисту та аутентичну ідентичність.