Концерти Ф. Шопена у втіленні ідей  бідермаєра

Чжу, Цзії

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Чжу, Цзії
dc.date.accessioned	2023-10-25T13:06:12Z
dc.date.available	2023-10-25T13:06:12Z
dc.date.issued	2023
dc.identifier.citation	Чжу Цзії. Концерти Ф. Шопена у втіленні ідей бідермаєра // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2023. № 3. С. 341–346.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5134
dc.description	The purpose of the work is to identify the stylistic features of Biedermeier in the large forms of F. Chopin at the level of a piano concerto as bringing connections with spiritualised "light" playing in aristocratic salon gatherings, giving signs of a baroque obligatory concerto in a symphonic form. The constructed heroic-melancholic sub-base of Chopin's presentation of concert typology inspired the latter with a thought-oriented approach, according to the observation of researchers of this author's work. The methodological basis of the study is the intonation approach in the vision of the genetic unity of musical and speech beginnings in the development of the concepts of B. Asafiev and B. Yavorskyi in the works of D. Androsova, O. Markova, I. Podobas, L. Stepanova, L. Shevchenko, with an emphasis on the hermeneutical perspective of such an approach. Also highlighted are biographical-descriptive methods, with an emphasis on its intellectual-biographical aspect for the sake of the accuracy of the interpretive indicators of the analysis of compositions, analytical-structural as focused on the musicological specificity of the thematic and constructive presentation of the features of compositions, interspecies stylistic comparative for the awareness of artistic-artistic and scientific-religious interactions tendencies in F. Chopin's thinking. The scientific novelty of the work is determined by relying on Biedermeier's concept of "big in small" when analysing the large-scale form of the concert, especially as it relates to the initial Warsaw period, when the author created Concertos without returning to this genre in the subsequent stages of his creative life. Conclusions. Biedermeier notes the underappreciated textural and expressive essence of Chopin's presentation of the concert form, which at high tempos of the game "dematerialised" the theatrical dialogue of the classical concert in favour of approaching the thoughtfulness of the lyrical-epic monologue of the baroque forms, inseparable from the spiritual genesis of the named genre. The monologisation of the concert form in Chopin is related to the alleluia complex of Chopin's ultra-fast playing as a representative of spiritualised salon light pianism, no stranger to touches of romantic dramatic antitheticism in the epochal borderline Biedermeier pro-religious chamberisation of expression.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи – виявлення стильових рис бідермаєра у крупних формах Ф. Шопена на рівні фортепіанного концерту як привнесення зв’язків із одухотвореною «легкою» грою у шляхетських салонних зібраннях, надаючи ознаки барокового облігатного концерту у симфонічну форму. Вибудована героїчно-меланхолічна підоснова шопенівського подання концертної типології надихнула останні думною спрямованістю, за спостереженням дослідників творчості цього автора. Методологічною основою дослідження виступає інтонаційний підхід у баченні генетичної єдності музичного і мовленнєвого начал у розвиток концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського у працях Д. Андросової, О. Маркової, І. Подобас, Л. Степанової, Л. Шевченко, з акцентуванням герменевтичного ракурсу такого підходу. Також виділені методи – біографічно-описовий, з підкресленням інтелектуально-біографічного його аспекту заради точності інтерпретаційних показників аналізу композицій, аналітично-структурний як зосереджений на музикознавчій специфіці тематично-конктруктивних подання ознак композицій, міжвидовий стильового компаратив для усвідомлення взаємодій художньо-мистецьких і наукових-релігійних тяжінь в мисленні Ф. Шопена. Наукова новизна роботи визначається у спиранні на концепцію бідермаєра «велике в малому» при аналізі крупної форми концерту, особливо що стосується початкового варшавського періоду, коли створені були Концерти автором без повернення до цього жанру в наступні етапи творчого буття. Висновки. Бідермаєр відзначає недооціненну фактурно-виразну сутність подання Шопеном концертної форми, яка у високих темпах гри «дематеріалізовувала» театральну діалогічність класичного концерту на користь наближення до думності ліро-епічної монологічності барокових форм, невідривних від духовної генези названого жанру. Монологізація концертної форми у Шопена споріднена з алілуйним комплексом надшвидкої гри Шопена як представника одухотвореного салонного легкого піанізму, не чужого торканням романтичної драматичної антитетичності у епохальному пограниччі бідермаєрівській прорелігійній камернізації вираження.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	концерт	uk_UA
dc.subject	жанр в музиці	uk_UA
dc.subject	романтизм	uk_UA
dc.subject	бідермаєр	uk_UA
dc.subject	«легкий» стиль фортепіанної гри	uk_UA
dc.subject	музичний стиль	uk_UA
dc.subject	Ф. Шопен	uk_UA
dc.title	Концерти Ф. Шопена у втіленні ідей бідермаєра	uk_UA
dc.title.alternative	F. Chopin's Concerts Embodying Biedermeier's Ideas	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA