dc.contributor.author |
Несмачний, Сергій Миколайович |
|
dc.date.accessioned |
2023-12-22T10:46:19Z |
|
dc.date.available |
2023-12-22T10:46:19Z |
|
dc.date.issued |
2023 |
|
dc.identifier.citation |
Несмачний С. М. Міфологічні й релігійні засади символістського живопису Михайла Сапожникова // Мистецтвознавчі записки. 2023. Вип. 44. С. 75–81. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5237 |
|
dc.description |
The purpose of the article is to analyse and systematise the figurative structure of artworks from two series of
symbolist paintings by Mykhailo Sapozhnykov in the light of Slavic and ancient mythology, Christian religion. The
methodology of scientific research is based on use of systematic approach in combination of general scientific and
special methods of cognition, such as analytical, formal-stylistic, systematisation, and generalisation. The application of
these methods and approaches contributed to the thorough processing of the identified issues and made it possible to
formulate reasoned conclusions. The scientific novelty of research consists in a comprehensive approach of
consideration and synthesis on range of issues regarding the influence of Slavic and ancient mythology, the Christian
religion on aesthetics and figurative style symbolist painting of M. I. Sapozhnykov. This issue was considered for the
first time. Conclusions. The artwork of Mykhailo Sapozhnykov (1871–1937), as a consistent symbolist artist, occupies
a special place in the history of Ukrainian fine art. Range of the artist's works presented in the research proved his
ultimate interest in ancient and Slavic mythology, as well as the Christian religion, which together become a specific
keynote of the paintings from two symbolist series. The artist's interest in mythology is reflected in the presented
images, in the titles of artworks, and in pantheistic mood of most symbolist paintings. Animism is an obligatory element
of the symbolist painting‘s aesthetics by M. Sapozhnykov. According to the results of scientific research, two types of
figures are allocated according to their function and status: personifications of natural forces, where elements and earthly matter itself, appear in anthropomorphic and zoomorphic forms and figures of folk demonology, among which
the figure of Pan stands out – the key character of the artist's symbolist paintings. Following the results of research, it
was found that 18 symbolist paintings have thematic quotations from the Bible selected by the author as a kind of
epigraph, what are artist by himself called "keys". |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета статті полягає в аналізі й систематизації образної будови творів двох серій символістського
живопису Михайла Сапожникова крізь призму слов‘янської та античної міфології, християнської релігії.
Методологія наукової розвідки базується на використанні системного підходу в поєднанні загальнонаукових і
спеціальних методів пізнання, таких як аналітичний, формально-стилістичний, систематизації та узагальнення.
Застосування зазначених методів і підходів сприяло ґрунтовному опрацюванню визначеної проблематики й
надало змогу сформулювати аргументовані висновки. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному
підході до розгляду й узагальнення низки питань щодо впливу слов‘янської та античної міфології,
християнської релігії на естетику й образний лад символістського живопису М. І. Сапожникова. Зазначену
проблематику розглянуто вперше. Висновки. Творчість Михайла Сапожникова (1871–1937), як послідовного
художника-символіста, займає особливе місце в історії українського образотворчого мистецтва. Представлена в
дослідженні низка творів художника засвідчила його безумовний інтерес до античної та слов‘янської міфології,
а також християнської релігії, що разом є характерним лейтмотивом картин двох символістських серій.
Зацікавлення митця міфологією віддзеркалено в представлених образах, у назвах творів, у пантеїстичному
настрої більшості символістських картин. Анімізм — обов‘язковий елемент естетики символістського
живопису М. І. Сапожникова. За результатами наукової розвідки виокремлено два різновиди постатей за їх
функцією та статусом: персоніфікації сил природи, у яких стихії, сама земна матерія постають в
антропоморфних і зооморфних формах, а також постаті народної демонології, серед яких виокремлюється
постать Пана – ключового персонажа символістських картин митця. За підсумками дослідження виявлено, що
18 символістських картин як своєрідний епіграф мають підібрані автором тематичні цитати з Біблії, які сам
художник називав «ключами». |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
символізм |
uk_UA |
dc.subject |
живопис |
uk_UA |
dc.subject |
Михайло Сапожников |
uk_UA |
dc.subject |
міфологія |
uk_UA |
dc.subject |
пантеїзм |
uk_UA |
dc.subject |
перша чверть XX століття |
uk_UA |
dc.subject |
Дніпровський художній музей |
uk_UA |
dc.title |
Міфологічні й релігійні засади символістського живопису Михайла Сапожникова |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Mythological and Religious Basis of Mykhailo Sapozhnykov‘s Symbolic Painting |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |