Короткий опис(реферат):
Мета роботи – дослідити монументалізм в художніх роботах В.Гегамяна як характерну рису творчої
манери митця. Методологія роботи поєднує сукупність таких методів, як аналітичний, семіотичний,
мистецтвознавчий, біографічний, що в підсумку дозволило досягнути об‘єктивних результатів дослідження.
Наукова новизна роботи полягає в систематизації й узагальненні творчості художника В.Гегамяна, зокрема
розкритті сутнісних рис монументалізму як визначальної риси переважної кількості його робіт. Висновки. Ім‘я
одеського художника В.Гегамяна, що був основоположником графічного факультету Одеського педагогічного
інституту, є маловідомим широкому загалу дослідників українського образотворчого мистецтва. З‘ясовано, що
пік творчих пошуків і розкриття художника припадає на 60-ті – 70-ті роки, коли В. Гегамян пише численні
твори, поєднуючи елементи монументальної мови і традицій з колірною енергією сучасного живопису,
відійшовши з від соцреалістичного (академічного) живопису та створюючи нереалістичні образи.
Монументальність його робіт знаходила вияв у тому, що він багато і плідно експериментував із формою, яка
завжди була динамічна. Відповідно, за всієї умовності фігур, В.Гегамян досягав реальної схожості,
правдоподібності та виразності, створюючи семантичну багатошаровість та наділяючи їх символізмом і
багатозначністю. Він постійно працював над удосконаленням техніки і створював свій власний художній стиль
у мистецтві, який складався з поєднання графічної, живописної та монументальної техніки. Найглибшим рівнем є
архетипна символіка, яка долає межі культурних регіонів та епох. В цьому аспекті В. Гегамян послідовно уникає
прямолінійної алегоричності: символічні підтексти природним чином випливають з сюжетів картин та
підібраних митцем виразних засобів. Саме це робить його твори багатоплановими: на конкретні образи
накладаються додаткові сенси. Пік творчої активності радянського періоду митця збігається із появою та
розвитком такого мистецького явища, як нонконформізм, до якого В.Гегамян хоч і не належав, але став
знаковою постаттю для багатьох художників того часу.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the work is to investigate monumentalism in V. Hegamyan‘s artistic works as a characteristic
feature of the artist's creative manner. The research methodology combines a set of such methods as analytical,
semiotic, art history, biographical, which in the end made it possible to achieve objective research results. The
scientific novelty of the work consists in the systematisation and generalisation of the artist V. Hegamyan‘s work, in
particular, the disclosure of the essential features of monumentalism as a defining feature of the majority of his works.
Conclusions. The name of the Odesa artist V. Hegamyan, who was the founder of the graphic faculty of the Odesa
pedagogical institute, is little known to the general public of researchers of Ukrainian fine art. It has been found that the
peak of the artist's creative search and revelation falls in the 1960s and 1970s, when V. Hegamyan painted numerous
works, combining elements of monumental style and traditions with the colour energy of modern painting, moving
away from socialist realist (academic) painting and creating unrealistic images. The monumentality of his works was
manifested in the fact that he experimented a lot and fruitfully with the form, which was always dynamic. Accordingly,
with all the conventionality of the figures, V. Hegamyan achieved real similarity, verisimilitude and expressiveness,
creating a semantic multi-layeredness and endowing them with symbolism and ambiguity. He constantly worked on
improving the technique and created his own artistic style in art, which consisted of a combination of graphic, pictorial
and monumental techniques. The deepest level is archetypal symbolism, which transcends the boundaries of cultural
regions and eras. In this aspect, V. Hegamyan consistently avoids straight-line allegoricality: symbolic subtexts
naturally emerge from the subjects of the paintings and the means of expression chosen by the artist. This is what makes
his works multifaceted: additional meanings are superimposed on specific images. The peak of the artist's creative activity during the Soviet period coincides with the emergence and development of such an artistic phenomenon as
nonconformism, to which V. Hegamyan, although he did not belong, became a symbolic figure for many artists of that
time.