Короткий опис(реферат):
The purpose of the article is a theoretical analysis of exhibition activity as a cultural phenomenon and an object
of event management. The research methodology is based on the use of dialectical, systemic, cultural and
interdisciplinary approaches, which makes it possible to comprehensively investigate the multifaceted phenomenon of
the organisation of exhibition activities. The scientific novelty lies in deepening the understanding of the nature of the
exhibition phenomenon and the peculiarities of its event management in the conditions of complicated social relations,
uncertainty, and turbulence. Conclusions. The exhibition is a special cultural phenomenon, an object of event
management, a source of information about the achievements of individual enterprises, industries, regions, and
countries, as well as an effective marketing tool of intercultural communication. It is a semiotic space formed for the
purpose of presenting ideas, things created for their presentation to society. Exhibits as semiotic signs form certain
meanings, emotional and figurative cognitive activity, contribute to the growth of interest in the relevant products, the
development of national culture and economy. Considering the exhibition as a product allows you to look at this
marketing tool in the event management system in a new way, identify all the opportunities it provides and use them to
get the maximum effect from the exhibition. The market of exhibition services is steadily growing. However, there is a
conflict of interests between the organisers and the exhibitors: the organisers cannot offer a product that satisfies the
communication needs of the exhibitors, and because of this, the exhibitors do not fully use all the possibilities of the
exhibition. The reason for this is insufficient methodical support of the exhibition activity, as well as failure to take into
account the assessment of the level of organisation of the exhibition and the quality of services provided by its
organisers.
Суть розробки, основні результати:
Мета статті – теоретичний аналіз виставкової діяльності як феномену культури та об‘єкту івентменеджменту. Методологія дослідження ґрунтується на використанні діалектичного, системного,
культурологічного і міждисциплінарного підходів, що дає можливість комплексно досліджувати багатогранне
явище організації виставкової діяльності. Наукова новизна полягає у поглибленні розуміння природи
феномену виставки й особливостей її івент-менеджменту в умовах ускладнення суспільних відносин,
невизначеності та турбулентності. Висновки. Виставка є особливим феноменом культури, об‘єктом івентменеджменту, джерелом інформації про досягнення окремих підприємств, галузей, регіонів, країн, а також
ефективним маркетинговим інструментом міжкультурної комунікації. Вона являє собою семіотичний простір,
сформований з метою презентації ідей, речей, створених для їхнього представлення суспільству. Експонати як
семіотичні знаки формують певні смисли, емоційно-образну пізнавальну активність, сприяють зростанню інтересу до відповідних продуктів, розвитку національної культури та господарства. Розгляд виставки як
продукту дозволяє по-новому поглянути на цей інструмент маркетингу в системі івент-менеджменту,
визначити всі можливості, які він надає і використовувати їх для отримання максимального ефекту від
експонування. Ринок виставкових послуг неухильно зростає. Однак існує протиріччя інтересів організаторів та
експонентів виставок: організатори не можуть запропонувати продукт, що задовольняє потребу експонентів у
комунікації, а експоненти через це не до кінця використовують усі можливості виставки. Причиною цього є
недостатня методична забезпеченість виставкової діяльності, а також не врахування оцінки рівня організації
виставки та якості послуг, що надаються її організаторами.