Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Колесник, Олена Сергіївна
dc.contributor.author Столяр, Марина Борисівна
dc.date.accessioned 2024-04-17T11:21:05Z
dc.date.available 2024-04-17T11:21:05Z
dc.date.issued 2024
dc.identifier.citation КолесникО.С., СтолярМ.Б.Філософська гелотологія: проблеми та перспективи // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 25–31. uk_UA
dc.identifier.uri http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5403
dc.description The purpose of the article is to identify the main obstacles that for a long time have prevented the formation of the philosophy of laughter as a separate direction, as well as the main paradigms of the theoretical understanding of laughter. The methodology of the research is based on the interdisciplinary integration of leading methods of modern cultural studies and philosophy. Based on postmodern practices of intertextuality and deconstruction, in particular the deconstruction of the classical essential philosophy of laughter, the article demonstrates the complementarity and practically equal value of various approaches to the explanation of the phenomenon of laughter. General scientific research methods as analysis and synthesis are also used. The scientific novelty of the work consists in clarifying the methodological foundations of the construction of modern theoretical helotology. Conclusions. The contemporary theory of laughter should be a synthesis of various methodological discourses, based on the concept of heterogeneity of laughter, and the recognition of various “laughs”. In this context, a metamodern cumulative model is adequate: nothing in the history of the study of laughter is “outdated” or “false” – except for the reductionist methodology, which tries to find once and for all a single, forever defined “essence of laughter”. Since, as was shown in the work, laughter is a multifaceted phenomenon, understanding its various forms is a permanent process, and therefore, the topic has unlimited prospects for further research. uk_UA
dc.description.abstract Мета роботи – визначити основні перешкоди, які тривалий час заважали формуванню філософії сміху як окремого напряму, а також основним парадигмам теоретичного осмислення сміху. Методологія роботи: дослідження побудоване на міждисциплінарному інтегруванні провідних методів сучасної культурології та філософії. У статті на основі постмодерних практик інтертекстуальності та деконструкції, зокрема деконструкції класичної есенціальної філософії сміху, продемонстровано взаємодоповнення та практично рівнозначну цінність різноманітних підходів до пояснення феномену сміху. Також використано такі загальнонаукові методи дослідження, як аналіз та синтез. Наукова новизна роботи полягає в уточненні методологічних основ побудови сучасної теоретичної гелотології. Висновки. Сучасна теорія сміху має бути синтезом різноманітних методологічних дискурсів, базованому на концепції гетерогенності сміху та визнанні різноманітних «сміхів». У цьому контексті адекватною є метамодерністська за характером кумулятивна модель: ніщо в історії вивчення сміху не є «застарілим», або «хибним», окрім редукціоністської методології, яка намагається знайти раз і назавжди єдину, назавжди визначену «сутність сміху». Оскільки, як було показано в роботі, сміх є багатоаспектним феноменом, осмислення його різних форм є перманентним процесом, а отже, тема має безмежні перспективи подальшого дослідження. uk_UA
dc.language.iso uk_UA uk_UA
dc.subject неповноти uk_UA
dc.subject парадигми гелотології uk_UA
dc.subject принципи проліферації uk_UA
dc.subject невичерпаності теорії uk_UA
dc.subject гетерогенність сміху uk_UA
dc.title Філософська гелотологія: проблеми та перспективи uk_UA
dc.title.alternative Philosophical henotology: problems and prospects uk_UA
dc.type Article uk_UA


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу