Короткий опис(реферат):
Мета роботи – охарактеризувати зміни в культурно-дозвіллєвій діяльності скансенів в Україні через призму
цифрової трансформації, охарактеризувати діяльність скансенів у нових культурно-соціальних умовах.
Методологія дослідження передбачає загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення, які дозволили
проаналізувати й визначити аспекти трансформації культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів у сфері
цифровізації. Мета й завдання публікації зумовили також застосування аксіологічного підходу, що дало
можливість визначити роль скансенів у реалізації культурно-дозвіллєвої діяльності та її трансформаційних
проявів через призму цифровізації. Застосування аналітичного методу сприяло окресленню концептуальних
засад подальших наукових перспектив дослідження культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів у ХХІ столітті і
аналізу впливу цифрової трансформації на культурно-дозвіллєву діяльність скансенів у першій чверті століття.
Принципи об’єктивності та достовірності склали методологічний базис при аналізі впливу цифровізації та
трансформацію культурно-дозвіллєвої діяльності у досліджуваний період. Наукова новизна полягає в окреслені
аспектів культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів в Україні в умовах впливу цифрової трансформації
культурної сфери, визначенні подальших перспектив досліджуваної проблематики. Висновки. Завдяки процесам
цифровізації збільшується кількість інтерактивних музейних програм та проєктів, що робить відвідування
скансенів і ознайомлення з їх культурно-дозвіллєвою діяльністю доступнішим для населення. При цьому широко
поширені та розвивають їх акаунти у соціальних мережах, застосування онлайн-екскурсій із електронним
супровідним матеріалом, аудіо гіди, QR-коди та інші пристрої, які допомагають у впізнанні та засвоюванні
інформації користувачам. Але, трансформація прояву культурно-дозвіллєвої діяльності скансенів у ХХІ столітті
має свої негативні та позитивні аспекти. Але оцифрування колекцій музеїв є надійним способом зберегти твори
культури і традицій на майбутнє.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to identify changes in the cultural and leisure activities of open-air museums in Ukraine
through the prism of digital transformation, to characterise the activities of open-air museums in new cultural and social
conditions. The research methodology provides general scientific principles of systematisation and generalisation,
which made it possible to analyse and determine aspects of the transformation of the cultural and leisure activity of open air museums in the field of digitalisation. The purpose and tasks of the publication also determined the application of an
axiological approach, which made it possible to determine the role of open-air museums in the implementation of cultural
and leisure activities and their transformational manifestations through the prism of digitalisation. The application of the
analytical method contributed to the delineation of the conceptual foundations of further scientific perspectives for the
study of the cultural and leisure activities of open-air museums in the ХХІ century and the analysis of the impact of digital
transformation on the cultural and leisure activities of open-air museums in the first quarter of the century. The principles
of objectivity and reliability formed the methodological basis for analysing the impact of digitalisation and the
transformation of cultural and leisure activities in the period under study. The scientific novelty consists in outlining the aspects of the cultural and leisure activity of open-air museums in Ukraine under the influence of the digital transformation
of the cultural sphere, determining the future prospects of the researched issues. Conclusions. Thanks to digitalisation
processes, the number of interactive museum programs and projects is increasing, which makes visiting open-air museums
and getting to know their cultural and leisure activities more accessible to the public. At the same time, their accounts in
social networks, the use of online tours with electronic accompanying material, audio guides, QR codes and other devices
that help in recognising and assimilating information to users are widespread and developing. However, the
transformation of the manifestation of cultural and leisure activities of open-air museums in the ХХІ century has its
negative and positive aspects. But the digitisation of museum collections is a reliable way to preserve works of culture
and traditions for the future.