Реалізм як інструмент відродження класичних традицій у живописній творчості Ольги Карпенко

Abstract

Мета роботи – актуалізувати інструментарій реалізму як один з основних методів збереження класичних традицій у мистецтві живопису представниці київської мисткині Ольги Карпенко. Методологія роботи базується на використання комплексного методу для всебічного аналізу феномену сучасного живопису та манери О. Карпенко як його сегменту, хронологічного методу для послідовного розгляду етапів формування особистого творчого стилю художниці, компаративного методу для порівняння характерних рис творчої манери авторки різних етапів, іконографічного методу для аналізу окремих творів. Наукова новизна розвідки визначається тим, що в сучасній мистецтвознавчій літературі на сьогодні обмаль досліджень, присвячених реалістичній манері у творчості сучасних вітчизняних митців, а в контексті творчості О. Карпенко питання ще не ставилося в такому розрізі. Бібліографія питання є дуже обмеженою, тому кожна нова розвідка є важливим кроком у заповненні цієї лакуни. Висновки. Творчість київської художниці Ольги Карпенко є одним з тих наріжних каменів, на яких можна будувати комплексну уяву про тенденції розвитку сучасного вітчизняного живопису. Вона є полікомпонентною, синтезує в собі прояви стилістичних рис різних манер, напрямків, поєднує прояви різних видів мистецтва, технік. Серед головних відмітних рис манери О. Карпенко є те, що вона належить до тих представників молодої генерації, які намагаються зберегти традиції академічного живопису, чому сприяє звернення до реалістичної манери. Саме аналіз ролі реалізму у творчій манері мисткині і є основною метою даної розвідки, що покликана актуалізувати проблему значення, місця реалізму як способу світобачення у сучасному мистецькому просторі. Водночас ставиться проблема експериментаторства у творчості та співіснування реалістичної манери з тяжінням до експерименту