dc.contributor.author |
Табуліна, Ольга Борисівна |
|
dc.date.accessioned |
2024-05-02T07:37:02Z |
|
dc.date.available |
2024-05-02T07:37:02Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Табуліна О. Б. Барокова серената: ґенеза, жанрова специфіка, виконавська практика : дис. ... д-ра ф-фії ... 025 Музичне мистецтво. Київ, 2024. 232 с. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5445 |
|
dc.description |
The relevance of the research topic is due to the fact that the serenata, as one of
the popular genres of the 17th – 18th centuries, remained genre-indistinguishable for a
long time and was usually interpreted by musicologists as an opera or a cantata. The
complexity of genre identification of the serenata is related to the variety of author's
notations in music manuscripts and librettos, the variability of time and space
circumstances of performance, and the instability of structural elements and performing
cast. Another difficulty in studying the serenata is its short history, which lasted less
than two centuries. Today, scholars, mostly foreign, including J. P. D’Alvarenga,
T. M. Gialdroni, L. E. Pinilla, M. Talbot, A. Tedesco, and others, already have
developments and achievements in the study of the serenata genre, while in Ukraine
such studies are just beginning. For the sake of a historically accurate interpretation of
the serenata, which is increasingly used by performers, there is a need for its genre
identification, including the detection of its genesis, characterization of genre features,
and clarification of a number of issues related to performance practice. |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що серената як один із
популярних жанрів XVII–XVIII століть, тривалий час залишалася жанрово не
виокремленою і зазвичай інтерпретувалася музикознавцями як опера або як
кантата. Складність жанрової ідентифікації серенати пов’язана з розмаїттям
авторських позначень в нотних манускриптах та лібрето, варіативність
часопросторових обставин виконання, нестабільність структурних елементів і
виконавського складу. Іншою складністю дослідження серенати є її коротка
історія, яка тривала менш ніж два століття. Сьогодні науковці, переважно
зарубіжні, серед яких Х. П. д’Альверенга, Т. М. Джалдроні, Л. Е. Пінійя,
М. Талбот, А. Тедеско та ін., вже мають напрацювання та здобутки у вивченні
жанру серенати, в Україні такі студії лише розпочинаються. Задля історично
достовірної інтерпретації серенати, до якої все частіше звертаються виконавці,
виникає необхідність її жанрової ідентифікації, зокрема виявлення ґенези,
характеристики жанрових особливостей, а також з’ясування низки питань,
пов’язаних із виконавською практикою. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
музично-театральне мистецтво |
uk_UA |
dc.subject |
вокально-інструментальна музика |
uk_UA |
dc.subject |
серената |
uk_UA |
dc.subject |
опера |
uk_UA |
dc.subject |
лібрето |
uk_UA |
dc.subject |
бароко |
uk_UA |
dc.subject |
класицизм |
uk_UA |
dc.subject |
аристократично-придворна культура |
uk_UA |
dc.subject |
рукописи |
uk_UA |
dc.subject |
стародруки |
uk_UA |
dc.title |
Барокова серената: ґенеза, жанрова специфіка, виконавська практика |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Baroque serenata: genesis, genre specificity, performance practice |
uk_UA |
dc.type |
Other |
uk_UA |