Короткий опис(реферат):
Мета статті – проаналізувати основні етапи становлення та особливості NFT з проєкцією на їхнє
використання у культурно-мистецькому середовищі. Методологія дослідження ґрунтується на використанні
загальнонаукових методів (аналізу і синтезу, узагальнення, абстрагування, контент-аналізу наукової літератури
та ін.), а також, зважаючи на міждисциплінарність проблематики, мистецтвознавчого, історико-логічного та
техніко-технологічного підходів. Наукова новизна полягає в спробі обґрунтувати актуальність застосування
NFT (невзаємозамінних токенів) для збереження культурних цінностей, авторства мистецьких творів та
креативних індустрій. Висновки. Технології, пов'язані з цифровізацією, віртуальною реальністю, штучним
інтелектом, суттєво впливають на зміни в дослідницьких та творчих практиках. Зростаюча кількість ініціатив,
сервісів та додатків, що виникають на стику новітніх технологій та мистецтва, мотивує вивчати та обговорювати
творчий потенціал ІКТ у контексті культури і мистецтва. Важливою складовою сучасних культурно-мистецьких
та економічних процесів є впровадження NFТ. Невзаємозамінні токени, які кодуються здебільшого на блокчейні,
— це розподілена технологія реєстру, пов’язана не лише з криптовалютами, а й з сферою мистецького
підприємництва, яка швидко розвивається. Комплекс блокчейнів і децентралізація їхнього потенціалу активізує
питання стратегії та можливостей, які вони відкривають для митців та креативних індустрій. NFT – це насамперед
можливість для кожного стати учасником і розпорядником нової культурно-мистецької дійсності, яка
характеризується глобальними тенденціями та локальними особливостями вироблення, розвитку, популяризації
тощо культурних цінностей. NFT-маркетплейси відіграють важливу роль в обігу цифрових культурних активів
та мають особливе значення для формування та функціонування культурно-мистецького простору, зокрема
України. Це порушує важливі питання управління технологією, яка вимагає досвіду в криптографії, кодуванні, а
також створення відповідної законодавчої бази для своєї реалізації.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the article is to analyse the main stages of formation and features of NFT with a projection on their
use in the cultural and artistic environment. The research methodology is based on the use of a number of methods and
approaches, which, taking into account the interdisciplinary nature of the problem, are integrated from art history, history,
information technology. In addition, general scientific methods of analysis and synthesis, generalisation are applied. The
scientific novelty consists in an attempt to substantiate the relevance of the use of NFT (non-fungible tokens) for the
preservation of cultural values, the authorship of artistic works and creative industries. Conclusions. Technologies related
to digitisation, virtual reality, artificial intelligence significantly affect changes in research and creative practices. The
growing number of initiatives, services and applications arising at the intersection of the latest technologies and art
motivates to study and discuss the creative potential of ICT in the context of culture and art. An important component of
modern cultural, artistic, and economic processes is the implementation of NFT in the Metauniverse. NFTs (Non-Fungible
Tokens), which are mostly encoded on the blockchain, are a distributed ledger technology related not only to
cryptocurrencies, but also to the rapidly growing field of artistic entrepreneurship. The complex of blockchains and the
decentralisation of their potential activates questions of strategy and the opportunities they open up for artists and creative
industries. NFT is primarily an opportunity for everyone to become a participant and manager of a new cultural and
artistic reality, which is characterised by global trends and local features of the production, development, popularisation,
and circulation of cultural values. NFT-marketplaces play an important role in the circulation of digital cultural assets and are of particular importance for the formation and functioning of the cultural and artistic space, in particular, of Ukraine.
This raises important issues of managing a technology that requires expertise in cryptography, coding, and the creation
of legislation for its implementation.