Життєпис Іштвана Мартона як відображення культурно-історичного простору Закарпаття ХХ століття

Микуланинець, Леся Михайлівна

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Микуланинець, Леся Михайлівна
dc.date.accessioned	2024-05-10T09:29:07Z
dc.date.available	2024-05-10T09:29:07Z
dc.date.issued	2024
dc.identifier.citation	Микуланинець Л. М. Життєпис Іштвана Мартона як відображення культурно-історичного простору Закарпаття ХХ століття // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 315–320.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5466
dc.description	The purpose of the study is to reveal Ishtvan Marton’s life creativity issue and to confirm the idea of the master’s life reflected the cultural and historical flow Zakarpattia in the 20th century. The research methodology includes a number of approaches: biographical – embracing the milestones of Ishtvan Ferentsovych’s life; culture studies – characterising the specifics of the regional artistic life; historical – interpreting the social and political events of the locus; analytical – studying scientific sources on the aforementioned issue; systemic – mastering the spiritual foundations of the region as part of nationwide daily life; theoretical generalisation – formulating the conclusions of the study. Science novelty. For the first time ever in national art studies, Ishtvan Marton’s chronicle has been interpreted from the perspective of revealing the significance of his practice for the flow of regional sociocultural processes in the 20th century. Conclusions. Ishtvan Marton’s chronicles reflected the civilizational evolvement of Zakarpattia of the 20th century. Shaping the demiurge’s personal and occupational features took place in earlier period when the territory used to be a part of the Czech Republic (1919–1939), the Hungarian Kingdom (1939–1944). The political situation contributed to the following: the master’s West European artistic focusing; domination of humanistic values; openness to the achievements of various ethnic groups. An important role in the master’s maturity was performed by family circumstances, communication with prominent local musicians, an opportunity of self-growth, active creativity practice. Late 20th century was the period of the region joining the USSR (1945–1991). The demand of the authority was to create occupational composer and performing regional schools, educational development, activating concert-performing life. Ishtvan Marton got involved in implementing the abovementioned goals: he wrote a great amount of various genre opuses, cooperated with regional groups, taught in Uzhhorod Music College, consulted amateur composers. Late period of Ishtvan Marton’s life was the time of Ukraine reviving its independence, enhancing the role of local artistic domains. The master’s creative heritage established the professional music culture of Zakarpattia within the national and West-European spiritual scope.	uk_UA
dc.description.abstract	Мета роботи – висвітлити життєтворчість І. Мартона, довести що буття майстра відобразило культурно-історичний плин Закарпаття ХХ століття. Методологія дослідження включає ряд підходів: біографічний – осягаючи віхи існування Іштвана Ференцовича; культурологічний – характеризуючи специфіку мистецького життя краю; історичний – інтерпретуючи соціальні, політичні події локусу; аналітичний – вивчаючи наукові джерела з означеної проблематики; системний – пізнаючи духовні засади області як частини загальнонаціонального побутування; теоретичного узагальнення – формулюючи висновки розвідки. Наукова новизна. Вперше у національному мистецтвознавстві розкрито літопис І. Мартона з позиції виявлення значення його практики на перебіг соціокультурних процесів регіону ХХ віку. Висновки. Хроніки І. Мартона віддзеркалили цивілізаційний хід Закарпаття ХХ століття. Формування особистісних, фахових рис деміурга відбувалося у першій половині ери, коли територія була складовою Чехословацької республіки (1919 – 1939), Угорського королівства (1939 – 1944). Політична ситуація сприяла: західноєвропейській мистецькій орієнтації метра; домінуванню гуманістичних цінностей; відкритості надбанням різних етносів. Важливу роль при становленні майстра відіграла сімейна обстановка, комунікація із знаковими місцевими музикантами, можливість самостійно вдосконалюватися, активна креативна робота. Друга половина ХХ віку – приєднання краю до УРСР (1945 – 1991). Вимогою влади стало створення композиторської, виконавських регіональних шкіл, розвиток освіти, активізація концертного життя. Іштван Ференцович долучається до реалізації цих завдань: пише велику кількість різножанрових опусів, співпрацює з колективами області, викладає в Ужгородському музичному училищі, консультує композиторів-аматорів. Пізній період буття І. Мартона – час відновлення Україною незалежності (1991), посилення ролі локальних мистецьких осередків. Творча спадщина діяча утверджує професійну музичну культуру Закарпаття у національному, західноєвропейському духовному просторі.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	біографія	uk_UA
dc.subject	майстер	uk_UA
dc.subject	І. Мартон	uk_UA
dc.subject	національна культура	uk_UA
dc.subject	культурно-історичний простір	uk_UA
dc.subject	регіональне музичне мистецтво	uk_UA
dc.subject	Закарпаття	uk_UA
dc.title	Життєпис Іштвана Мартона як відображення культурно-історичного простору Закарпаття ХХ століття	uk_UA
dc.title.alternative	Ishtvan Marton’s biography as the reflection of culture and historical domain of the 20th century Zakarpattia	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA