dc.contributor.author |
Сторонянська, Марта-Марґарета Володимирівна |
|
dc.date.accessioned |
2024-05-10T12:21:41Z |
|
dc.date.available |
2024-05-10T12:21:41Z |
|
dc.date.issued |
2024 |
|
dc.identifier.citation |
Сторонянська М.-М.В. Особливості транскрибування французької лютневої музики в сучасну нотацію // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 1. С. 367–373. |
uk_UA |
dc.identifier.uri |
http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5475 |
|
dc.description |
The purpose of the work is to outline the peculiarities of transcribing the French lute tablature into
modern notation and to develop recommendations for arrangements of lute music of the Baroque period for
modern academic instruments, due to the growing interest of performers and listeners in the instrument itself
and in expanding its semantic, stylistic, and interpretive possibilities. Research methodology. The problems
associated with transcribing the French lute tablature into modern notation require a multidisciplinary approach
that combines historical scholarship, practical performance experience, and theoretical knowledge. The main
methods used in the article are historical, theoretical, and musical-textual. Scientific novelty. For the first time
in Ukrainian musicology, the historical background and evolution of transcription of French lute tablature into modern notation are considered. The conditions of transcription of lute music are examined in detail according
to the following parameters: the peculiarities of the structure of the lute of that time are first outlined; the issues
of the structure – Renaissance vieil-ton and Baroque nouveau-ton – are considered; the peculiarities of
deciphering rhythmic notation are analysed, highlighting the specifics of notation of different rhythmic
durations, fingering for the right and left hands and the peculiarities of ornamentation, in particular apogiatura
and achaccature. It is noted that all of the above notations are deciphered quite freely, based on the composer's
intention and talent and the performer's skill. Conclusions. The present study outlines the concept of tablature,
considers the issue of the structure of instruments for which musical works were recorded using the French
tablature, and provides a brief description of rhythmic notation and ornamentation. When translating, it is
important to rely on primary sources, musicological research, and performance practice. Summing up the
observations made, it should be noted that the French lute tablature goes beyond notation in the modern sense
(a way of writing notes) – it serves rather as a guide to interpretation, inviting the performer to the process of
creating music, using the composer's "sketch". |
uk_UA |
dc.description.abstract |
Мета роботи – окреслення особливостей розшифрування французької лютневої табулатури в
сучасну нотацію, та розроблення рекомендацій для перекладень лютневої музики барокового періоду
для сучасних академічних інструментів, що обумовлено зростанням інтересу виконавців та слухачів як
до самого інструмента, так і до розширення його змістових, стилістичних та інтерпретаційних
можливостей. Методологія роботи. Проблеми, пов’язані з транскрибуванням французької лютневої
табулатури в сучасну нотацію вимагають мультидисциплінарного підходу, який поєднує історичну
науку, практичний досвід виконання та теоретичні знання. Основними методами, застосованими у
статті є історичний, теоретичний та музично-текстологічний. Наукова новизна. Вперше в
українському музикознавстві розглянуто історичні передумови та еволюцію транскрибування
французької лютневої табулатури в сучасну нотацію Детально розглянуто умови транскрибування
лютневої музики за наступними параметрами: вперше окреслені особливості будови тогочасної лютні;
розглянуто питання строю – ренесансний vieil-ton та бароковий nouveau-ton; проаналізовані
особливості розшифрування ритмічних позначень, виділяючи специфіку позначень різних ритмічних
тривалостей, аплікатури для правої та лівої рук та особливості орнаментики, зокрема аподжіатури та
аччакатури. Відзначено, що всі позначення, перелічені вище, розшифровуються доволі вільно,
відповідно до задуму й таланту композитора та майстерності виконавця. Висновки. У дослідженні
окреслено поняття табулатури, розглянуто питання строю інструментів, для котрих музичні твори
занотовували за допомогою французької табулатури та надано короткий опис ритмічних позначень та
орнаментації. Під час перекладень важливо опиратися на першоджерела, музикознавчі дослідження та
виконавську практику. Підсумовуючи здійснені спостереження, зазначимо, що французька лютнева
табулатура виходить за межі нотації в сучасному розумінні (спосіб запису нот): вона слугує радше
дороговказом до інтерпретації, запрошуючи виконавця до процесу творення музики, послуговуючись
«ескізом» композитора. |
uk_UA |
dc.language.iso |
uk_UA |
uk_UA |
dc.subject |
лютнева табулатура |
uk_UA |
dc.subject |
бароко |
uk_UA |
dc.subject |
стиль |
uk_UA |
dc.subject |
жанр |
uk_UA |
dc.subject |
транскрипція |
uk_UA |
dc.subject |
стрій |
uk_UA |
dc.subject |
ритм |
uk_UA |
dc.subject |
орнаментика |
uk_UA |
dc.subject |
аплікатура |
uk_UA |
dc.title |
Особливості транскрибування французької лютневої музики в сучасну нотацію |
uk_UA |
dc.title.alternative |
Features of transcribing French LUTE music into modern notation |
uk_UA |
dc.type |
Article |
uk_UA |