Короткий опис(реферат):
Мета дослідження – виявлення символістських стильових ознак в операх українських авторів як втілення
національної характеристичної риси мислення в мистецтві ХХ сторіччя і в оперній творчості в першу чергу.
Методологічний базис – інтонаційний підхід як усвідомлення генетичної спільності музичного мислення і
мовлення в традиціях концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського в Україні, як то представлене у працях і авторів
нарису, і в роботах О. Козаренка, О. Маркової, О. Рощенко, О. Соломонової, В. Шульгіної, багатьох інших
науковців. Наукова новизна визначається історичною необхідністю усвідомити суттєвість внеску символізму у
творчу палітру українських авторів, оскільки ідеологічне в нашій країні, естетичне на Заході неприйняття засад
символістського мислення, як зв’язаного з релігійними початками світобачення, привело к замовчуванню реалій
творчих стимулів в мистецтвознавчих розробках. Особливо останнє стосується модерну-авангарду в Україні, які
в особах М. Бойчука, М. Рославця та інших знаменитих на сьогодні митців взагалі «випали» із оглядів
українського мистецтва ХХ століття. Висновки. Узагальнення напрацювань останніх десятиліть, які пов’язані із
усвідомленням символістських тенденцій засад творчості таких майстрів, як В. Барвінський, В. Косенко,
М. Леонтович, Б. Лятошинський, В. Ребіков, В. Сильвестров, К. Шимановський, ін. авторів, дозволяє
стверджувати, що в музичній сфері, в оперній творчості спеціально посідає чільне місце символістське
світобачення. Особливо це стосується тенденцій творчості початку 1900-х років М. Лисенка («Тарас Бульба»,
«Ноктюрн»), а також повноти втілення символістських принципів виразності опери М. Леонтовича «На
русалчин Великдень», відзначеної «дебюссізмами» і «вагнерізмами» в темах-образах і загальному
композиційному рішенні одноактної «опери-хвилинки». В паралель до цих виявлень проступають «психодрами»
В. Ребікова, з яких знаменита від початку ХХ віку «Ялинка» відзначена «пальмою першості» в донесенні
дебюссізму-скрябінізму подання образів-тем. Цей модерністичний плин охоплює і виразність опер
Б. Лятошинського, відзначених сутністю символістськи-амбівалентного виявлення характерів-символів,
характерів-архетипів композицій названого майстра і числених його вихованців.
Суть розробки, основні результати:
The purpose of the research is to identify symbolist stylistic features in operas by Ukrainian composers as an
embodiment of the national characteristic feature of thinking in the art of the twentieth century and in opera in particular.
The methodological basis is the intonation approach as an awareness of the genetic commonality of musical thinking
and speech in the traditions of B. Asafiev and B. Yavorskyi's concepts in Ukraine, as presented in the works of the authors
of this article, as well as in the works of O. Kozarenko, O. Markova, O. Roshchenko, O. Solomonova, V. Shulhina, among
other scholars. The scientific novelty is determined by the historical need to understand the significance of the
contribution of symbolism to the creative palette of Ukrainian authors, since the ideological in our country and aesthetic
in the West rejection of the principles of symbolist thinking as connected with the religious foundations of the worldview has led to the silence of the realities of creative stimuli in art historical research. The latter is especially true of the modern
avant-garde in Ukraine, which, represented by M. Boichuk, M. Roslavets and other famous artists today, have "dropped
out" of the reviews of Ukrainian art of the twentieth century. Conclusions. The generalisation of the developments of
recent decades, which are related to the awareness of symbolist tendencies in the foundations of the work of such masters
as V. Barvinskyi, V. Kosenko, M. Leontovych, B. Liatoshynskyi, V. Rebikov, V. Silvestrov, K. Shymanovskyi, and
other authors, allows us to assert that in the musical sphere, in opera, the symbolist worldview specifically occupies a
prominent place. This is especially true of the trends in the early 1900s of M. Lysenko's work ("Taras Bulba", "Nocturne"),
as well as the full implementation of the symbolist principles of expressiveness in M. Leontovych's opera "On the
Mermaid's Easter", marked by "Debussyisms" and "Wagnerisms" in the themes and images and the general compositional
solution of the one-act "opera-minute". In parallel to these discoveries, there are V. Rebikov's "psychodramas", of which
the famous "Yalynka" from the beginning of the twentieth century is awarded the "palm" in the presentation of
Debussyism-Scriabinism in the presentation of images-themes. This modernist trend also encompasses the expressiveness
of B. Liatoshynskyi's operas, marked by the essence of symbolist-ambivalent manifestation of characters-symbols,
characters-archetypes of the compositions of the named master and his many followers.