Чоловічий спів як надбання релігійно- ритуальних і театрально-оперних дійств

Гао, Тянфан

Головна сторінка DSpace
→
Статті
→
Статті
→
Перегляд матеріалів

dc.contributor.author	Гао, Тянфан
dc.date.accessioned	2024-07-17T09:20:06Z
dc.date.available	2024-07-17T09:20:06Z
dc.date.issued	2024
dc.identifier.citation	Гао Тянфан. Чоловічий спів як надбання релігійно-ритуальних і театрально-оперних дійств // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 2. С. 272–277.	uk_UA
dc.identifier.uri	http://elib.nakkkim.edu.ua/handle/123456789/5601
dc.description	The purpose of the research is to substantiate the specificity of male singing skills as the first and leading in the history of musical and cultural events and to formulate the fundamental methodological and singing differences in religious-ritual and theatrical-opera detections. The methodological basis is the intonation approach as an idea of the genetic commonality of musical thinking and speech in the traditions of the concepts of B. Asafiev and B. Yavorskyi in Ukraine, which is presented in the works of D. Androsova, O. Kozarenko, O. Markova, O. Ohanezova, O. Roshchenko, O. Sokolova, V. Shulhina. Scientific novelty is manifested in the independence of classification developments regarding the characteristics of male singers in the ritual-religious and theatre-opera spheres, for the first time in the musicology of Ukraine and China, it is pointed out the fundamental difference between the religious and ritual detection of singing, mostly male, in register-interval indicators, which are incompatible with speech detections as signs of materially-real sound experience. Conclusions. From the ritual-religious primacy comes the practice of focusing on the voice detection within the framework of ritual-religious actions of sounds associated with supernatural abilities of contact with the extra- human world, the basis of which is the male voice, able to master the registers accessible to women's vocal expression, which is later fixed in the falsetto singing of men, although the distinctive side of sacredness both in the West and in the East is the skill of male fables. The transcendental meaning of such ritual sound expression is reinforced by interval- register measures, among which either "drumming" on one or two sounds or interval-register "jumps" that remove the respiratory-speech "wave" line of pitch sequences prevail. Theatrically, the operatic approach, relying on the artificiality of vocals (as a legacy of European church practice) or its analogies in the Chinese singing tradition, metaphorically and consistently combines that singing artificiality with speech-pathetic inflections, i.e. compensatingly combining the experience of addressing the superphysical world with speech-physical sound signs	uk_UA
dc.description.abstract	Мета дослідження – обґрунтувати специфіку чоловічих співочих вмінь як першісних і провідних в історії музично-культурних акцій і сформулювати принципові методологічно-співочі відмінності в релігійно- ритуальних і театрально-оперних виявах. Методологічний базис – інтонаційний підхід як уявлення про генетичну спільність музичного мислення і мовлення в традиціях концепцій Б. Асаф’єва і Б. Яворського в Україні, що представлено в роботах Д. Андросової, О. Козаренка, О. Маркової, О. Оганезової, О. Рощенко, О. Соколової, В. Шульгіної, багатьох інших науковців. Наукова новизна виявляється в самостійності класифікаційних розробок щодо характеристик співацьких чоловічих виявлень в ритуально-релігійній і театрально-оперній сферах, вперше в музикознавстві України і Китаю вказується на принципову відмінність релігійно-ритуального виявлення співу, чоловічого переважно, в регістрово-інтервальних показниках, несумісних з мовленнєвими виявленнями як ознаками буттєво-реального звуковживання. Висновки. Від ритуально-релігійної первісності йде практика зосередження в голосовому виявленні в межах ритуально- релігійних акцій звучань, пов’язуваних з надбуттєвими здатностями контактності з позалюдським світом, основою якої стає саме чоловічий голос, здатний за досвідом дитинства освоювати регістри, доступні жіночому звуковиявленню, що згодом закріплюється у фальцетному співі чоловіків, хоча відмітною стороною сакральності як на Заході, так і на Сході стає вміння чоловічого басіння. Надбуттєвий смисл такого ритуального звуковиявлення підкріплюється інтервально-регістровими заходами, серед яких переважають чи то «бубніння» на одному-двох звуках, чи інтервально-регістрові «стрибки», які відсторонюють дихально-мовленнєву «хвильову» лінію висотних послідовностей. Театрально ж оперний підхід, спираючись на штучність вокалу (як надбання європейської церковної практики) чи його аналогії у китайській співочій традиції, метафорично- послідовно сполучає ту співочу штучність із мовленнєво-патетичними зворотами, тобто компенсативно поєднуючи досвід звернення до надбуттєвого світу із мовленнєво-буттєвими звукознаками.	uk_UA
dc.language.iso	uk_UA	uk_UA
dc.subject	чоловічий спів	uk_UA
dc.subject	вокал	uk_UA
dc.subject	мовленнєва інтонаційність	uk_UA
dc.subject	знаковість тембро-регістру	uk_UA
dc.subject	універсальність тембро-регістрових показників	uk_UA
dc.title	Чоловічий спів як надбання релігійно- ритуальних і театрально-оперних дійств	uk_UA
dc.title.alternative	Male Singing as an Acquisition of Religious-Ritual and Theatrical- Opera Activities	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA